Головноге управління ДФС у Чернівецькій області інформує:


1 липня 2017 року закінчується термін формування нового реєстру неприбуткових установ та організацій

Наголошують у Головному управлінні ДФС у Чернівецькій області та звертають увагу, що  згідно змін, внесених Постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2017 року № 195 до Постанови Кабінету Міністрів України від 13.07.2016 №440 «Про затвердження Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру» 01.07.2017 року закінчується термін  формування нового  Реєстру неприбуткових установ  та організацій.

Задля включення до нового Реєстру неприбуткові організації зобов’язані привести свої установчі документи у відповідність із вимогами, встановленими пунктом 133.4 статті 133 Податкового Кодексу України та надати копії таких документів контролюючому органу, на обліку  в якому вони знаходяться.

Відтак, у відомстві акцентують, всі неприбуткові організації, що не привели свої установчі документи у відповідність та не надали їх копії до фіскальної служби, будуть виключені з Реєстру неприбуткових організацій після 1 липня 2017 року, а релігійні організації – після 1 січня 2018 року.

 

За порушення граничних термінів реєстрації акцизних накладних в Єдиному реєстрі застосовуються штрафні санкції

Інформують у Головному управлінні ДФС у Чернівецькій області та зазначають, відповідно до п. 120 прим. 2.1 ст. 120 прим. 2 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) порушення платниками акцизного податку граничних термінів реєстрації акцизних накладних/розрахунків коригування до акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних (далі – ЄРАН), встановлених ст. 231 ПКУ тягне за собою накладення штрафу в розмірі:

2 відсотків від суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, зазначених у таких акцизних накладних/розрахунках коригування, – у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів;

10 відсотків суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, зазначених у таких акцизних накладних/розрахунках коригування, – у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

20 відсотків суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, зазначених у таких акцизних накладних/розрахунках коригування, – у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

30 відсотків суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, зазначених у таких акцизних накладних/розрахунках коригування, – у разі порушення терміну реєстрації від 61 до 90 календарних днів;

40 відсотків суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, зазначених у таких акцизних накладних/розрахунках коригування, – у разі порушення терміну реєстрації на 91 і більше календарних днів.

Відсутність з вини платника акцизного податку реєстрації акцизної накладної в ЄРАН/розрахунку коригування протягом більш як 120 календарних днів після дати, на яку платник податку зобов’язаний скласти акцизну накладну/розрахунок коригування, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, на які платник податку зобов’язаний скласти таку акцизну накладну/розрахунок коригування (п. 120 прим. 2.2 ст. 120 прим. 2 ПКУ).

Пунктом 120 прим. 2.3 ст. 120 прим. 2 ПКУ визначено, що сума акцизного податку для цілей п. 120 прим. 2.1 та п. 120 прим. 2.2 ст. 120 прим. 2 ПКУ визначається за ставкою, що встановлена на дату реалізації пального, та курсом Національного банку України, що діє на перший день кварталу, в якому здійснюється реалізація пального.

Згідно з п.п. 20.1.4 та п.п. 20.1.19 п. 20.1 ст. 20 ПКУ контролюючі органи мають право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки платників податків та застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПКУ зокрема встановлено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, а також даних ЄРАН та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки зокрема, також може бути своєчасність реєстрації акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у ЄРАН.

Порядок проведення камеральної перевірки визначено ст. 76 ПКУ.

За результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ (п. 86.2 ст. 86 ПКУ).

Пунктом 86.8 ст. 86 ПКУ передбачено зокрема, що протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому ст. 58 ПКУ, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному п. 44.7 ст. 44 ПКУ, – протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків керівником контролюючого органу (його заступником або уповноваженою особою) приймається податкове повідомлення – рішення.

Відповідно до п. 58.2 ст. 58 ПКУ податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими ПКУ, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Враховуючи викладене, нарахування штрафних санкцій за порушення граничних термінів реєстрації акцизних накладних/розрахунків коригування до акцизних накладних в ЄРАН здійснюється контролюючими органами на підставі акту камеральної перевірки та прийнятого за його наслідками податкового повідомлення – рішення.

 

ДФС Буковини: анулювання реєстрації платника єдиного податку та

нарахування пені

У яких випадках та у які строки контролюючий орган право анулювати реєстрацію ФОП як платника ЄП?

Відповідно до п. 299.10 ст. 299 Податкового кодексу України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі:

1) подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, – в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву;

2) припинення підприємницької діяльності фізичною особою – підприємцем відповідно до закону – в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення;

3) у випадках, визначених п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ. У разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої – третьої груп вимог, встановлених гл. І розд. XIV «Спеціальні податкові режими» ПКУ, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої – третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб’єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом (п. 299.11 ст. 299 ПКУ).

Слід зазначити, що норми ПКУ не передбачають встановлення певної форми рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку. Таке рішення надається платнику податків у письмовій формі за підписом керівника контролюючого органу з обов’язковим зазначенням підстав для анулювання реєстрації платника єдиного податку.

За якою формою контролюючий орган повідомляє ФОП про прийняте рішення про анулювання реєстрації платника ЄП?

Відповідно до п. 291.2 ст. 291 Податкового кодексу України спрощена система оподаткування, обліку та звітності – особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених п. 297.1 ст. 297 ПКУ, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених гл. 1 розд. ХІV ПКУ, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

У разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої – третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої – третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб’єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом (п. 299.11 ст.299 ПКУ).

Слід зазначити, що норми ПКУ не передбачають встановлення певної форми рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку. Таке рішення надається платнику податків у письмовій формі за підписом керівника контролюючого органу з обов’язковим зазначенням підстав для анулювання реєстрації платника єдиного податку.

Чи нараховується пеня у разі несвоєчасної сплати ЄП ФОП?

Відповідно до п. 295.1 ст. 295 Податкового кодексу України платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.

Нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності (п. 295.2 ст. 295 ПКУ).

Платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал (п. 295.3 ст. 295 ПКУ).

Платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до ПКУ за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій (п. 300.1 ст. 300 ПКУ).

За порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовується, зокрема фінансова відповідальність (п. 111.1 ст. 111 ПКУ).

Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені (п. 111.2 ст. 111 ПКУ).

Пунктом 129.1 ст. 129 ПКУ визначено, що нарахування пені розпочинається:

при нарахуванні суми податкового зобов’язання, визначеного контролюючим органом у випадках, не пов’язаних з проведенням податкових перевірок, – починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження) (п.п. 129.1.2 п. 129.1 ст. 129 ПКУ);

при нарахуванні суми податкового зобов’язання, визначеного платником податків або податковим агентом, – після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання (п.п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ).

Згідно з п. 129.4 ст. 129 ПКУ на суми грошового зобов’язання, визначеного, зокрема п.п. 129.1.2 п. 129.1 ст.129 ПКУ (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог ПКУ, коли її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов’язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

При самостійному нарахуванні суми грошового зобов’язання платником податків – нарахування пені розпочинається після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання, визначеного п.п.129.1.3 п. 129.1 ст.129 ПКУ (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення у його сплаті, включаючи день погашення, із розрахунку 100 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

Таким чином, у разі несвоєчасної сплати фізичними особами – підприємцями єдиного податку контролюючим органом нараховується пеня.

У 2017 році термін сплати єдиного податку за кожен конкретний місяць не пізніше : 20 січня, 20 лютого, 20 березня, 20 квітня, 19 травня, 20 червня, 20 липня, 18 серпня, 20 вересня, 20 жовтня, 20 листопада, 20 грудня.

Для підприємців та підприємств на 3 групі податку строк сплати настає через 50 днів після закінчення кожного кварталу. Це до 17 лютого 2017 за останній квартал 2016 р, та поквартально у 2017 році  відповідно до  19 травня, до 19 серпня, до 17 листопада  та до 19 лютого 2018 року.