Головне управління ДФС у Чернівецькій області інформує


Буковинська природно – ресурсна рента збагатила  казну на понад 32,3 млн. грн.

З них, до зведеної казни найбільш значну суму збору за спеціальне використання лісових ресурсів – 13,4 млн. грн. сплатили лісогосподарські підприємства області та тимчасові лісокористувачі. Платники рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин забезпечили надходження у сумі 13 млн. грн.. Решта – 5,9 млн. грн. сплатили платники регіону за спеціальне використання води. Дані рентні платежі поповнили казну за п’ять місяців 2017 року – повідомляють у Головному фіскальному відомстві Буковини.

Слід знати, основну частку податків за користування природними багатствами отримує державний бюджет. Так, за вказаний період, згідно з розподілом коштів до державного бюджету спрямовано понад  20,3 млн. грн. рентних платежів.

Натомість, за цей період у розпорядженні місцевих громад регіону залишилось  майже 12 млн. грн. надходжень від користувачів природних ресурсів.

 

09.06.2017 р. набрав чинності Наказ Мінфіну України «Про внесення змін до форми податкової декларації з податку на прибуток підприємств»

09.06.2017 р. набрав чинності наказ Мінфіну України «Про внесення змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств» від 28.04.2017 р. № 467.

Зазначеним наказом викладено у новій редакції форму Податкової декларації з податку на прибуток підприємств та додатків до неї.

Детальніше за посиланням: http://cv.sfs.gov.ua/media-ark/news-ark/300086.html.

 

Про обтяження рухомого майна можна буде дізнатися через Інтернет

Кабінетом Міністрів України постановою від 24.05.2017 № 386«Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України з питань надання інформації з Державного реєстру обтяжень рухомого майна» внесено зміни до власних постанов з питань надання інформації з Державного реєстру обтяжень рухомого майна (далі — Реєстр).

Змінами встановлено, що надання витягу з Реєстру в електронній формі через офіційний веб-портал Мін’юсту, витягу з Реєстру щодо кожного окремого запису (якщо за ідентифікаторами пошуку в Реєстрі знайдено декілька записів щодо обтяження рухомого майна), відомостей з Реєстру з використанням сервісної послуги у формі прикладного програмного інтерфейсу та у формі безпосереднього доступу посадових осіб органів державної влади чи інших визначених законом осіб до Реєстру здійснюється після впровадження відповідного програмного забезпечення Реєстру, але не пізніше 01.01.2018 р.

Також передбачено, що до забезпечення технічної можливості: надання витягів з Реєстру в електронній формі через офіційний веб-портал Мін’юсту такі витяги в електронній формі надаються адміністратором Реєстру на підставі відповідного договору; безпосереднього доступу посадових осіб органів державної влади чи інших визначених законом осіб до Реєстру витяги з Реєстру на запити таких осіб надаються його адміністратором у паперовій або електронній формі.

Постанова набирає чинності через три місяці з дня опублікування.

Детальніше за посиланням: http://cv.sfs.gov.ua/media-ark/news-ark/300089.html.

Аудитори ДФС Буковини з початку року донарахували порушникам податкового законодавства 12,2 млн. грн.

У регіоні впродовж січня – травня цього року завершено 97 документальних перевірок платників податків – юридичних осіб. Серед яких 32 планові та 65 позапланових. Така кількість перевірок на 45 відсотків менше, аніж за аналогічний період минулого року – про це повідомляють в управлінні податкового та митного аудиту Головного управління ДФС у Чернівецькій області.

За словами заступника начальника Головного управління ДФС у Чернівецькій області Наталії Чернівчан суттєвому зростанню ефективності податкового контролю сприяв той факт, що платників до перевірок планують та відбирають за ризикоорієнтованою системою.

Сьогодні у центрі уваги фіскального відомства представники бізнесу, що мають високі ризики щодо несплати податків та зборів, недотримання вимог іншого законодавства, здійснення контролю за яким покладено на органи ДФС – тобто ці платники застосовують схеми ухилення чи є учасниками кримінальних оборудок.

Натомість платники податків з низьким ступенем ризику дедалі рідше потрапляють в поле зору податкового аудиту – акцентує Наталія Чернівчан.

Тільки цьогоріч за п’ять місяців плановими та позаплановими перевірками донараховано більше як 12,2 млн. грн. узгоджених податкових зобов’язань, що на 2,7 млн. грн. більше, ніж за відповідний період минулого року. З них до бюджету вже надійшло 7,9 млн. грн.

Також під час проведення перевірок податкові аудитори зменшили від’ємне значення об’єкта оподаткування податком на прибуток у сумі 26,6 млн. грн., що дасть змогу уникнути несплату цього податку в наступних звітних періодах. Торік ця цифра складала лише 12,1 млн. грн.

Ще, на 0,8 млн. грн. зменшено від’ємне значення різниці між податковими зобов’язаннями та податковим кредитом з ПДВ.

До прикладу, серед найпоширеніших хитросплетінь нечистих на руку ділків є схеми неправомірного формування витрат  та податкового кредиту, шляхом залучення до ланцюгів постачання «липових контрагентів».

Саме таку схему при здійсненні операцій у сфері будівництва, виявлено та зруйновано в травні 2017 року. За даним фактом податкові аудитори донарахували майже 8 млн. грн. платежів до бюджету.

 

Органи місцевого самоврядування оприлюднюють рішення про встановлення місцевих податків та зборів до 15 липня

У Головному управлінні ДФС у Чернівецькій області зазначають, що згідно з положеннями пункту 12.4 статті 12 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) встановлення ставок місцевих податків та зборів в межах ставок, визначених цим Кодексом належать до повноважень сільських, селищних, міських рад та рад об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад.

Рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

У разі, якщо вказане рішення не прийнято, такі податки до прийняття рішення справляються виходячи з норм цього Кодексу із застосуванням їх мінімальних ставок, а плата за землю справляється із застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування плати за землю.

Встановлення індивідуальних пільгових ставок місцевих податків та зборів для окремих юридичних осіб, підприємців чи громадян або ж повне звільнення їх від сплати місцевих податків та зборів, Кодексом не передбачено.

 

Інформує Чернівецька митниця ДФС

Запитання – відповідь

В яких випадках здійснюється огляд та переогляд ручної поклажі та багажу?

Відповідно до ч. 1 ст. 339 Митного кодексу України якщо є підстави вважати, що в ручній поклажі або багажі громадянина переміщуються через митний кордон України, у тому числі транзитом, товари, які підлягають обліку і відповідним видам контролю, зазначеним у частині першій ст. 319 МКУ, чи товари, при митному оформленні яких справляються митні платежі, а також товари, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено, контролюючий орган має право провести огляд, а в разі необхідності – і переогляд ручної поклажі та багажу з їх розпакуванням.

Огляд та переогляд ручної поклажі, багажу громадянина здійснюються в присутності цього громадянина чи уповноваженої ним особи (ч. 2 ст. 339 МКУ).

Огляд та переогляд ручної поклажі, багажу за відсутності громадянина чи уповноваженої ним особи здійснюються:

1) якщо є підстави вважати, що несупроводжуваний багаж містить товари, які становлять небезпеку для життя і здоров’я людей, тварин та рослин, а також довкілля;

2) якщо громадянин або уповноважена ним особа не з’явилися протягом одного місяця з дня надходження до митниці призначення несупроводжуваного багажу;

3) уразі залишення на території України ручної поклажі, багажу з порушенням зобов’язання про їх транзит через територію України (ч. 3 ст. 339 МКУ).

Огляд та переогляд ручної поклажі, багажу за відсутності громадянина чи його уповноваженого представника здійснюються в присутності представників підприємства, що здійснює перевезення, пересилання ручної поклажі та багажу чи їх зберігання (ч. 4 ст. 339 МКУ).

Про здійснення огляду та переогляду складається акт, форма якого затверджена наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 636, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.02.2013 за № 1004/21316.

Один примірник акта огляду (переогляду) передається громадянину або уповноваженій ним особі або представнику підприємства, що здійснює перевезення, пересилання ручної поклажі та багажу чи їх зберігання (ч. 6 ст. 339 МКУ).

В яких випадках та на яких умовах здійснюється особистий огляд громадянина, який прямує через митний кордон України ?

Відповідно до ч. 1 ст. 340 Митного кодексу України особистий огляд як виняткова форма митного контролю проводиться за письмовим рішенням керівника контролюючого органу або особи, яка виконує його обов’язки, якщо є достатні підстави вважати, що громадянин, який прямує через митний кордон України чи перебуває в зоні митного контролю або у транзитній зоні міжнародного аеропорту, приховує предмети контрабанди чи товари, які є безпосередніми предметами порушення митних правил або заборонені для ввезення в Україну, вивезення з України чи транзиту через територію України.

Перед початком огляду посадова особа контролюючого органу повинна пред’явити громадянину письмове рішення керівника контролюючого органу чи особи, яка виконує його обов’язки, ознайомити громадянина з його правами та обов’язками під час проведення такого огляду і запропонувати добровільно видати приховані та/або не задекларовані товари (ч. 2 ст. 340 МКУ).

Факт ознайомлення громадянина з рішенням про проведення особистого огляду засвідчується посадовою особою контролюючого органу відповідним написом на рішенні про проведення такого огляду. У разі відмови громадянина від добровільної видачі прихованих та/або не задекларованих товарів на рішенні про проведення особистого огляду робиться відповідний запис, завірений підписом посадової особи контролюючого органу, яка пред’являла зазначене рішення громадянинові (ч. 3 ст. 340 МКУ).

Громадянин, стосовно якого здійснюється особистий огляд, має право:

1) до початку проведення особистого огляду ознайомитися з рішенням про проведення особистого огляду та порядком його проведення;

2) ознайомитися із своїми правами та обов’язками під час проведення особистого огляду; 3) надавати пояснення та заявляти клопотання;

4) добровільно видати товари, що переміщуються ним через митний кордон України з порушенням вимог законодавства з питань державної митної справи;

5) робити заяви з обов’язковим внесенням їх посадовою особою контролюючого органу, яка проводить особистий огляд, до протоколу проведення такого огляду;

6) користуватися рідною мовою та послугами перекладача;

7) ознайомитися з актом проведення особистого огляду після його складення та зробити заяву, яка підлягає внесенню до акта;

8) оскаржувати рішення, дії контролюючого органу щодо проведення такого огляду (ч. 4 ст. 340 МКУ).

Особистий огляд проводиться в ізольованому приміщенні, що відповідає встановленим санітарно-гігієнічним вимогам, посадовою особою контролюючого органу однієї статі з громадянином, стосовно якого проводиться особистий огляд, у присутності не менш як двох понятих тієї самої статі. Як поняті запрошуються особи, не заінтересовані у результатах огляду. Понятими не можуть бути родичі особи, яка підлягає особистому огляду, та працівники контролюючих органів. Доступ до приміщення, де проводиться огляд, громадян, які не беруть участі в ньому, і можливість спостерігати за проведенням огляду з боку таких громадян мають бути виключені. Обстеження органів тіла громадянина, який підлягає особистому огляду, проводиться виключно медичним працівником (ч. 5 ст. 340 МКУ).

Під час проведення особистого огляду складається протокол за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 414, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 06.05.2015 за № 496/26941. Протокол підписується посадовою особою контролюючого органу, яка проводила огляд, громадянином, який пройшов особистий огляд, понятими, які були присутні під час огляду, а в разі обстеження медичним працівником – і цим працівником. Громадянин, який пройшов особистий огляд, має право зробити заяву з обов’язковим занесенням її до протоколу (ч. 7 ст. 340 МКУ).

Копія протоколу надається громадянинові (ч. 8 ст. 340 МКУ).

Особистому огляду не підлягають Президент України, Голова Верховної Ради України, народні депутати України, Прем’єр-міністр України, Перший віце-прем’єр-міністр України, Голова та судді Верховного Суду України, Голова та судді Конституційного Суду України, Міністр закордонних справ України, Генеральний прокурор України та члени їхніх сімей, які прямують разом з ними (ч. 9 ст. 340 МКУ).

Яким видам контролю (крім митного) підлягають товари, що переміщуються через митний кордон України та які документи підтверджують здійснення таких видів контролю?

Відповідно до положень п. 1 ст. 319 Митного кодексу України товари, що переміщуються через митний кордон України, крім митного контролю, можуть підлягати державному санітарно-епідеміологічному, ветеринарно-санітарному, фітосанітарному, екологічному та радіологічному контролю.

У пунктах пропуску через державний кордон України зазначені види державного контролю (крім радіологічного) здійснюються контролюючими органами у формі попереднього документального контролю на підставі інформації, отриманої від державних органів, уповноважених на здійснення цих видів контролю, з використанням засобів інформаційних технологій.

Порядок здійснення попереднього документального контролю в пунктах пропуску через державний кордон України затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 05.10.2011 № 1030 «Деякі питання здійснення попереднього документального контролю в пунктах пропуску через державний кордон України». Для здійснення попереднього документального контролю товарів перевізник або експедитор чи уповноважена особа надає посадовій особі контролюючого органу документи та/або відомості, необхідні для здійснення відповідного виду державного контролю (п. 4 Порядку 1030), зокрема:1) для здійснення санітарно-епідеміологічного контролю харчових продуктів (під час ввезення товарів на митну територію України, крім транзиту) – міжнародний санітарний сертифікат, що видається країною-експортером (оригінал документа), якщо такий сертифікат вимагається санітарними заходами; 2) для здійснення ветеринарно-санітарного контролю товарів:

міжнародний ветеринарний сертифікат, що видається країною-експортером (оригінал документа) (під час ввезення товарів на митну територію України або транзиту);

реквізити дозволу на ввезення в Україну об’єктів ветеринарно-санітарного контролю у випадках, визначених ст. 83 Закону України «Про ветеринарну медицину» від 25.06.1992 № 2498-XII (під час ввезення товарів на митну територію України, крім транзиту);

відомості про включення товарів до державного реєстру ветеринарних препаратів, кормових добавок, преміксів та готових кормів, а саме: номер реєстраційного посвідчення та дата реєстрації (під час ввезення товарів на митну територію України, крім транзиту);

3) для здійснення фітосанітарного контролю товарів, крім дерев’яного пакувального матеріалу як супровідного матеріалу для товарів, що класифікується у товарній позиції 4415 згідно з УКТЗЕД (під час ввезення товарів на митну територію України або транзиту):

фітосанітарний сертифікат, який видається державним органом з карантину і захисту рослин країни-експортера, що засвідчує фітосанітарний стан товару (оригінал документа);

реквізити карантинного дозволу, що видається Держветфітослужбою згідно із статтею 37 Закону України «Про карантин рослин» від 30.06.1993 № 3348-XII;

4) для здійснення екологічного контролю товарів:

свідоцтво про допуск транспортних засобів до перевезення небезпечних вантажів (оригінал документа) (під час ввезення на митну територію України або транзиту небезпечних вантажів згідно із Законом України «Про перевезення небезпечних вантажів» від 06.04.2000 № 1644-III;

свідоцтво про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі (оригінал документа) (під час ввезення на митну територію України або транзиту небезпечних вантажів згідно із Законом України «Про перевезення небезпечних вантажів» від 06.04.2000 № 1644-III);

реквізити висновку Мінприроди України про те, що відходи, які включені до Зеленого переліку відходів, не підпадають під дію пунктів 6 – 33 Положення про контроль за транскордонними перевезеннями небезпечних відходів та їх утилізацією/видаленням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2000 № 1120 (під час ввезення на митну територію України або транзиту небезпечних відходів);

відомості про включення товарів до Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів, а саме: серія, номер реєстраційного посвідчення та дата реєстрації (під час ввезення товарів на митну територію України, крім транзиту);

5) для здійснення контролю за переміщенням культурних цінностей (під час ввезення товарів на митну територію України, крім транзиту) – свідоцтво на право вивезення культурних цінностей, якщо це передбачено законодавством держави, з якої культурні цінності ввозяться на митну територію України.

Слід зазначити, що види контролю здійснюються з використанням засобів інформаційних технологій, у тому числі електронної бази даних щодо товарів, переміщення яких контролюється іншими державними органами в частині дотримання заборон щодо переміщення цих товарів через митний кордон України. Державні органи, що здійснюють зазначені види контролю, зобов’язані надавати контролюючим органам для здійснення такого контролю необхідну інформацію в електронному вигляді (ч. 5 ст. 319 МКУ).

При цьому митний контроль та митне оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, завершуються тільки після проведення встановлених законами України для кожного товару видів контролю, зазначених у ч. 1 ст. 319 МКУ. При вивезенні товарів за межі митної території України радіологічний контроль може здійснюватися в контролюючих органах відправлення при завершенні митного оформлення або у пунктах пропуску через державний кордон України при завершенні митного контролю товарів (ч. 8 ст. 319 МКУ).

Водночас відомості про документи, визначені ч. 3 ст. 335 МКУ, зазначаються декларантом або уповноваженою ним особою у встановленому порядку в митній декларації.Крім того Класифікатором документів, розділ 5 «Ліцензії, дозволи, сертифікати та інші документи, що підтверджують дотримання обмежень щодо переміщення товарів через митний кордон України», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 № 1011 «Про затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій», передбачено внесення до 44 графи митної декларації інформації про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного контролю товару (наявність на товаросупровідних документах відбитку штампу «Санітарно-епідеміологічний контроль здійснено»); про позитивні результати здійснення екологічного контролю товару (наявність на товаросупровідних документах відбитку штампу «Екологічний контроль ввіз/вивіз дозволено»); про позитивні результати здійснення фітосанітарного контролю товару (наявність на товаросупровідних документах відбитку штампів «Ввезення в Україну дозволено», або «Транзит по Україні дозволено», або «Вивезення з України дозволено»); про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару (для товарів і транспортних засобів, що не підлягають екологічному контролю) (наявність на товаросупровідних документах відбитку штампу «Радіологічний контроль ввіз/вивіз дозволено»). На вимогу контролюючого органу декларант або уповноважена ним особа зобов’язані надати контролюючому органу оригінали таких документів або засвідчені в установленому порядку їх копії, якщо законодавством не передбачено подання оригіналів (ч. 2 ст. 264 МК).

 

Платники Буковини спрямували до казни  понад 55 млн. грн. «оборонного» податку

Надходження військового збору до державного бюджету постійно збільшуються – визнають у Головному управлінні ДФС Буковини. Загалом, платники області, віддаючи півтора відсотка із сум своїх доходів у вигляді військового збору, забезпечують стабільні надходження даного платежу в скарбницю та таким чином зміцнюють могутність української армії.

Так, приріст надходжень за п’ять місяців 2017 року у порівнянні з аналогічним періодом минулого року склав 14,8 млн. гривень. Зокрема, лише у травні 2017 року буковинці мобілізували до казни понад 11,6 млн. грн.

У фіскальному відомстві зазначають, об’єкт оподаткування військовим збором визначений статтею 163 Податкового кодексу України. До нього, крім заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються чи виплачуються платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами, відносяться і ряд інших. Зокрема – це орендна плата, виграші в державній або недержавній грошовій лотереї, купівля-продаж рухомого і нерухомого майна, виплата дивідендів, переоформлення спадщини тощо. Ставка військового збору становить 1,5% від об’єкта оподаткування.

 

Місцеві бюджети громад краю додатково отримали 123,7 млн. грн. податків

Про це повідомляють у Головному управлінні ДФС у Чернівецькій області та зазначають, що за п’ять місяців нинішнього року до місцевих бюджетів надійшло 840,1 млн. грн. Планові показники затверджені органами самоврядування виконано на 117,3 відсотки.

При цьому, позитивна динаміка простежується за усіма найбільш вагомими для місцевих бюджетів платежами. Так, надходження з податку на доходи фізичних осіб склали понад 498 млн. грн., що на 100,2 млн. грн. більше, доведеного завдання.

Наступним за рівнем надходжень став єдиний податок. «Спрощенці» сплатили до бюджету134,8 млн. грн., що на 31,8 млн. грн. більше планових показників.

Місцеві бюджети цьогоріч отримали 106,4 млн. грн. земельного податку та орендної плати за землю, понад завдання надійшло майже 10,0 млн. грн.

Також суттєво наповнює місцеві бюджети акцизний збір з роздрібного продажу підакцизних товарів – 59,3 млн. грн. Крім того місцеві бюджети від бізнесменів Буковини отримали за користування лісом, надрами й водою – 12,1 млн. грн., податку на прибуток – 11,2 млн. грн., за ліцензії на право оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами місцеві бюджети отримали 5,3 млн. грн.

У відомстві зауважують, що в нинішніх умовах надзвичайно важливо зміцнювати фінансові ресурси місцевих бюджетів області. Адже, такі надходження використовуються місцевими органами влади для забезпечення поточних і перспективних завдань розвитку регіону.

 

ДФС Буковини: окремі питання сплати єдиного соціального внеску

Запитання – відповідь

Чи може страхувальник (роботодавець) подати поштою повідомлення про прийняття працівника на роботу?

Відповідно до норм постанови Кабінету Міністрів Українивід 17 червня 2015 року №413 «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу» повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцемобліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до Постанови № 413, до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів: засобами електронного зв’язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису; на паперових носіях разом з копією в електронній формі; на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п’ятьма особами. Водночас повідомляємо, що Постанова № 413 не містить посилання на норми подання страхувальником повідомлення про прийняття працівника на роботу поштою.

Чи є базою нарахування єдиного соціального внеску сума орендної плати, що виплачується ЮО за договором оренди нерухомого (рухомого) майна ФО?

Відповідно до п. 1 частини 1 ст. 7 Закону Українивід 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування для підприємств, установ та організацій, які використовують працю ФО на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з ФОП, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичнихосіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань), є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та сума винагороди ФО за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами. Згідно з частиною першою 1 ст. 759 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає іншій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Поточний ремонт речі, переданої у найм, провадиться наймачем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом. Таким чином, відносини, які виникають при укладенні договору найму (оренди), не мають ознак правовідносин, що регулюють виконання робіт або надання послуг.

Враховуючи зазначене вище, єдиний соціальний внесок не нараховується на суму орендної плати, виплаченої на користь ФО згідно договору найму (оренди) нерухомого (рухомого) майна.

Чи є базою нарахування єдиного соціального внеску нецільова благодійна допомога?

Відповідно до п. 1 частинипершої ст. 7 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування для платників, які згідно з п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464 є роботодавцями, визначено суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці». Визначення видів виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, при нарахуваннієдиного соціального внеску передбачено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5.

Оскільки нецільова благодійна допомога не належить до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних, компенсаційних виплат, а відповідно до п. 3.31 розд. 3 Інструкції № 5 є матеріальною допомогою разового характеру і, відповідно «іншою виплатою, що не належить до фонду оплати праці», то вона не є базою нарахування єдиного соціального внеску.