Головне управління ДФС у Чернівецькій області інформує


Сокирянська об’єднана державна податкова  інспекція Головного  управління ДФС у Чернівецькій області повідомляє про функціонування постійної  телефонної «гарячої» лінії з питань дотримання законодавства про працю (тіньової оплати праці у «конвертах», невиплати заробітної плати, її виплати у розмірі, нижчому від мінімального рівня, використання праці неоформлених найманих працівників) на яку громадяни зможуть повідомляти про факти порушення законодавства про працю.

Сокирянська ОДПІ (3739) 2-22-12 Скакун Алла МиколаївнаСтолока Денис Миколайович
Новодністровське відділення Сокирянської ОДПІ (3741) 3-23-72 Паламарюк Петро Петрович
Кельменецьке відділення Сокирянської ОДПІ (3732) 2-16-05 Ізраїлек Сніжана Миколаївна

Начальник А.М. Петрів


За січень – червень 2017 року Сокирянською  ОДПІ

забезпечено  139 764,5 тис. грн. податків і зборів до Зведеного бюджету

За січень – червень 2017 року надходження до Зведеного бюджету склали 139 764,5 тис. грн. податків та зборів, що перевищує минулорічні надходження  на  47 695,8 тис.грн.

Серед бюджетоформуючих податків, найбільшими за обсягами є податок з  доходів фізичних осіб, податок на додану вартість, плата за землю та акцизний податок з реалізації суб’єктами господарювання  роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

По податку на додану вартість до Державного бюджету надійшло 22 247,8 тис.грн. або 99,8 відсотків.

Зокрема, платниками сплачено податку на доходи з фізичних осіб 69 999,1 тис.грн., що на  26 466,8  тис.грн. перевищує  минулорічні надходження.

Акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів до місцевих бюджетів надійшло 4 442,5 тис.грн., що  менше  минулорічних надходжень  на 3 860,9 тис.грн.

Надходження земельного податку та орендної плати за землю склали 13 059,4 тис.грн. Порівняно з відповідним періодом минулого року обсяг надходжень збільшився на 2 437,4 тис.грн.  До місцевої скарбнички додаткового надійшло 12 708,8  тис.грн.

Робота Центру обслуговування платників Сокирянської ОДПІ ГУ ДФС у Чернівецькій області  за січень – червень 2017 року

Від початку року до Сокирянської ОДПІ звернулося 13292 суб’єкти  господарювання та громадян, щодо отримання послуг. З них надано 3869 адміністративні послуги.

Серед адміністративних послуг найбільш запитуваними є послуги з видачі картки платника податків та внесення до паспорта громадянина України даних про реєстраційний номер облікової картки платника податків. Так станом на 01.07.2017 року громадянам надано 2302 реєстраційні номери облікових карток платників податків та 57-и платникам внесено до паспорта громадянина України відмітки про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією і номером паспорта.

Фахівцями Центру обслуговування платників видано 186 довідок про подану декларацію про майновий стан і доходи, 453  витяги з реєстру  платників єдиного податку, зареєстровано 289 книг доходів і витрат платникам єдиного податку, зареєстровано 136 платників єдиного податку, видано 48 довідок про відсутність заборгованості платежів до бюджету, що контролюються органами ДФС, зареєстровано 32 реєстратори розрахункових операцій та 265 книг обліку розрахункових операцій.

Для інформування платників податків у Центрах обслуговування платників оформлено інформаційні стенди, на яких можна знайти актуальну податкову інформацію, зразки заповнення заяв, роз’яснення податкового законодавства.

Нагадаємо, Центри обслуговування платників Сокирянської ОДПІ працюють в такому режимі:

    • з понеділка по четвер з 09:00 год. до 18:00 год.,
    • у п’ятницю – з 09:00 год. до 16:45 год.,
    • суботу з 09:00 год. до 13:00 год.

 

  • Перерва – з 13:00 год. до 13:45 год.

На Сокирянщині страхувальники сплатили понад  76 мільйонів  гривень єдиного внеску

Протягом січня-червня поточного року надходження єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування становило 76,7 мільйонів гривень. Додаткові надходження склали  12,5 млн. гривень. Про це повідомили в Сокирянській ОДПІ ГУ ДФС у Чернівецькій області.

Із загальної суми надходжень у червні поточного року надійшло 16,8 млн. грн. єдиного соціального внеску. Виконання індикативного показника склало 117,3 відсотків. Додатково надійшло майже 2,5 млн. гривень.

Сокирянська ОДПІ нагадує, що  Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 р. № 1774-19 внесено зміни щодо нарахування та сплати єдиного внеску фізичними особами – підприємцями, які набрали чинності з 01.01.2017 р.

Зокрема, згідно п. 30 розділу І Закону фізичні особи – підприємці, які є пенсіонерами за віком та інвалідами на загальній системі оподаткування звільняються від сплати ЄСВ «за себе».

Решта фізичних осіб – підприємців на загальній системі оподаткування сплачуватимуть ЄСВ «за себе» вже не за власним бажанням, а обов’язково, незалежно від факту отримання у місяці, за який сплачується такий ЄСВ, чистого доходу.

Згідно із внесеними змінами, з 01.01.2017 фізичні особи – підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, та віднесені до першої групи платників єдиного податку, мають право сплачувати єдиний внесок у сумі не менше за 0,5 мінімального страхового внеску із зарахуванням відповідних періодів здійснення підприємницької діяльності до страхового стажу, який з 01 січня 2017 року складає 352 грн.

Начальник А.М. Петрів


Інформаційно-роз’яснювальна кампанія щодо запровадження електронної системи управління ризиками при адмініструванні ПДВ

Як працює система автоматизованого  моніторингу?

Процедура моніторингу виглядає наступним чином: ПН/РК після введення в ЄРПН та подання запиту на реєстрацію проходить перевірку на оцінку ризиків;

якщо ПН/РК не потрапила під критерії ризику (п. 5 Критеріїв оцінки), то відбувається реєстрація;

якщо потрапила – ПН/РК відправляється на моніторинг (пункт 74.2 ПКУ);

відбувається моніторинг ПН/РК за  системою ризиків і аналізується.

Якщо потрапила хоча б під одну ознаку, то її реєстрація призупиняється і підприємству в автоматичному режимі відправляється відповідно до пункту 201.16.1 ПКУ в електронному вигляді квитанція про зупинення реєстрації такої ПН/РК.

Усе це має відбуватися протягом операційного дня. З Наказом Мінфіну №567 про визначення критеріїв можна ознайомитися за посиланням: http://cv.sfs.gov.ua/media-ark/news-ark/301141.html.

Чи всі податкові накладні підлягають моніторингу і які з них не будуть моніторитись?

Наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за №753/30621, затверджено Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Критерії оцінки).

Пунктом 5 Критеріїв оцінки визначено, що у разі, якщо за результатами перевірки Державною фіскальною службою України встановлено, що податкова накладна / розрахунок коригування (далі – ПН/РК) відповідає одній з ознак, визначених підпунктами 1 – 4 цього пункту, – така ПН/РК не підлягає автоматизованому моніторингу відповідності ПН/РК Критеріям оцінки.

Таким чином, не зупинятиметься реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) ПН/РК за наявності однієї з таких ознак:

податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю), та/або складена за операцією, що є звільненою від оподаткування (п.п.1 п.5 Критеріїв оцінки);

обсяг постачання, зазначений платником податку в ПН/РК, зареєстрованих в ЄРПН у поточному місяці, з урахуванням поданої на реєстрацію в ЄРПН ПН/РК, становить менше 500 тисяч гривень та керівник – посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох діючих платників податків (п.п.2 п.5 Критеріїв оцінки);

загальна сума сплачених у 2016 році сум єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість (далі – ПДВ), сплаченої при ввезенні товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами, якими подано ПН/РК на реєстрацію в ЄРПН, становить більше 5 мільйонів гривень (ця ознака використовується з 01.04.2017 до 01.01.2018) (п.п.3 п.5 Критеріїв оцінки);

одночасно значення показників D та P, розрахунок яких наведено у п.п.4 п.5 Критеріїв оцінки, мають такі розміри:

D > 0,05 та P < Pм х 1,3,

де D – розрахункова величина, яка дорівнює S/T:

S – загальна сума сплачених за останні 12 місяців сум єдиного внеску та податків і зборів (крім суми ПДВ, сплаченої при ввезенні товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами;

T – загальна сума постачання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за ставками 20% та 7 %, за останні 12 місяців, яка зазначена платником податку у ПН/РК, зареєстрованих в ЄРПН;

 P – сума ПДВ, зазначена платником податку у ПН/РК, зареєстрованих в ЄРПН у звітному (податковому) періоді, з урахуванням поданої на реєстрацію в ЄРПН ПН/РК;

– найбільша місячна сума ПДВ, зазначена у ПН/РК, зареєстрованих платником податку в ЄРПН за останні 12 місяців.

Яким законодавчим актом визначено критерії для блокування?

Оцінка ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, здійснюється шляхом проведення постійного автоматизованого моніторингу їх відповідності критеріям оцінки ступеня ризиків на підставі аналізу даних звітних показників платника податку, наявної податкової інформації, а також інформації, поданої платником за наведеною у додатку до Наказу №567 формою, яка відображає специфіку його господарської діяльності окремо за кожним видом економічної діяльності, якщо таку інформацію враховано комісією ДФС.

Існують два таких критерії:

1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 раза більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу постачання такого товару/послуг, зазначеного у податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, та обсягу придбання на митній території України та/або ввезення на митну територію України відповідного товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, та митних деклараціях, і переважання в такому залишку товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, більше 75 % загального такого залишку та відсутність товару/послуги, зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);

2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб’єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Податкового кодексу України (далі – Кодекс), стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі.

У разі якщо за результатами Моніторингу визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідає вимогам підпункту 1 цього пункту та сума податку на додану вартість, зазначена в податкових накладних, зареєстрованих платником податку в Реєстрі у звітному (податковому) періоді з урахуванням податкової накладної / розрахунку коригування, поданої на реєстрацію в Реєстрі, які відповідають вимогам підпункту 1 цього пункту, більша за середньомісячну суму сплачених за останні 12 місяців єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої при ввезенні товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами, реєстрація такої податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 розділу V Кодексу.

У разі якщо за результатами Моніторингу визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідає одній з умов, зазначених у підпункті 2 цього пункту, – реєстрація такої податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 розділу V Кодексу.

Які дії платника податку на додану вартість, якщо заблокували податкову накладну?

У разі, якщо платники отримав квитанцію про зупинення реєстрації ПН/РК, то він має право подати на розгляд Комісії ДФС інформацію за встановленою формою (додаток до Критеріїв оцінки), яка містить:

види економічної діяльності відповідно до КВЕД ДК 009:2010;

коди товарів згідно з УКТ ЗЕД, що на постійній основі постачаються (виготовляються) та/або придбаваються (отримуються) платником податку;

коди послуг згідно з ДКПП, що на постійній основі постачаються та/або придбаваються платником податку.

Згідно із пп. 201.16.2 ПКУ,  письмові пояснення та/або копії документів, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів. Далі такі документи передаються контролюючим органом не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до Комісії ДФС. Комісія ДФС у 5-денний строк прийме рішення.

Документи подаються в електронній формі. Їх вичерпний перелік наведено у наказі ДФС № 566 за кожною з двох ознак ризику фіктивності ПН/РК (за якою саме було зупинена реєстрацію, ви дізнаєтесь з надісланої квитанції).

У разі негативного рішення Комісії ДФС ПН/РК остаточно блокується. Оскаржити це рішення можна в судовому порядку. ДФС вже розроблено Проект Порядку розгляду скарг на рішення комісії.

На яких підставах ДФС прийматиме рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН?

Рішення прийняте для забезпечення реалізації механізму зупинення реєстрації податкових накладних, запровадженого Законом №1797. 

Кабмін Постановою від 29.03.2017 р. № 190 встановив, що комісія ДФС приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або про відмову в такій реєстрації на підставі отриманих від платника ПДВ згідно з пп. “в” пп.  201.16.1 ПКУ: письмових пояснень щодо підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК та/або копій документів.

Їх платник податку має право подати до органу ДФС протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного у ПН/РК.

Відтак, підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування будуть:

1) ненадання платником податку письмових пояснень щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації;

2) ненадання копій документів відповідно до підпункту “в” пп. 201.16.1 ПКУ;

3) надання копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Комісія ДФС не може відмовити платнику податків у розгляді додаткових письмових пояснень та/або копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, якщо такі пояснення та/або копії документів подано платником податку до ДФС за основним місцем обліку не пізніше  вищезазначеного строку у 365 к.д.

На підставі якого документу діє комісія ДФС, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації ?

20.06.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №566 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за №752/30620).

Відповідно до п.201.16 ст.201 розділу V «Податок на додану вартість» Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) Наказом №566 затверджено Порядок роботи комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

Цей Порядок визначає організаційні та процедурні засади діяльності комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, а також права та обов’язки її членів (п.1 Порядку).

Відповідно до п.2 Порядку Комісія є постійно діючим колегіальним органом при ДФС, що діє в межах повноважень, визначених п.201.16 ст.201 розділу V ПКУ та постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2017 №190 «Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації», яка набрала чинності 31.03.2017.

Рішення Комісії про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації складається за формою згідно з додатком до Порядку, підписується, реєструється та надсилається платнику податку на додану вартість у порядку, встановленому ст.42 розділу ІІ ПКУ, протягом п’яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до п.п.201.16.2 п.201.16 ст.201 розділу V ПКУ.

Комісія у день прийняття рішення вносить відповідний запис до Єдиного реєстру податкових накладних про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування або відмову в такій реєстрації (п.21 Порядку).

В які терміни платник отримує рішення Комісії про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних?

Відповідно до п. 21«Порядку роботи комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації»  затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 13.06.2017  № 566, Рішення Комісії про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації складається за формою згідно з додатком до цього Порядку, підписується, реєструється та надсилається платнику податку на додану вартість у порядку, встановленому статтею 42 розділу ІІ Кодексу, протягом п’яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 розділу V Кодексу.

Номер рішення Комісії складається з порядкового номера реєстрації та коду платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України, або податкового номера, або реєстраційного номера облікової картки платника податків, або серії та/або номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті).

Комісія у день прийняття рішення вносить відповідний запис до Єдиного реєстру податкових накладних про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування або відмову в такій реєстрації.

Коли розділ «Код» табличної частини податкової накладної не заповнюється?

Розділ «Код» табличної частини податкової накладної (графи 3.1, 3.2 та 3.3) не заповнюється:

1) у податкових накладних, особливості заповнення яких викладено у п. 9 Порядку № 1307. Це податкові накладні, складені в межах виконання багатосторонньої угоди про розподіл продукції оператором інвестору відповідно до пп. «а» п. 337.4 ст. 337 розділу XVIII Податкового кодексу (порядковий номер такої податкової накладної у другій частині (після знака дробу) містить відповідний код (цифра 5));

2) у податкових накладних, спосіб заповнення яких викладено у п. 11 Порядку № 1307. Це окремі зведені податкові накладні, які складаються у разі нарахування податкових зобов’язань відповідно до п. 198.5 ст. 198 та п. 199.1 ст. 199 розділу V Кодексу, у разі анулювання реєстрації платника податку при визначенні  податкових зобов’язань за товарами/послугами, необоротними активами, суми податку за якими були включені до складу податкового кредиту та не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, або у зв’язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності.

Такі податкові накладні не видаються покупцю (тип причини 04, 08, 09, 10, 13), а у рядку «Індивідуальний номер отримувача (покупця)» в таких податкових накладних проставляється умовний ІПН «600000000000»;

3) у податкових накладних, особливості заповнення яких викладено у п. 15 Порядку № 1307. Це податкові накладні, які складаються у разі постачання товарів/послуг, база оподаткування яких визначена відповідно до статей 188 і 189 розділу V Кодексу, перевищує фактичну ціну постачання таких товарів/послуг (може бути складена зведена податкова накладна). Такі податкові накладні не видаються покупцю (тип причини 15), а у рядках таких податкових накладних, відведених для зазначення даних покупця, постачальник (продавець) зазначає власні дані.

Як здійснюється відшкодування ПДВ?

Наголошую, з 03.04.2017 р. став доступним електронний реєстр відшкодування ПДВ. Кожен підприємець тепер зможе в онлайн-режимі перевірити, на якому етапі знаходиться його платіж.

Усю вхідну інформацію в реєстр формує ДФС на підставі заявок бізнесу та закріпляє електронним цифровим підписом. Потому вносить її в реєстр. Після цього на узгодження суми відводиться не більше 30 днів (у передбачених законом випадках — 60 днів) і відбувається автоматичне відшкодування на наступний день після закінчення зазначеного строку. 

Відшкодування здійснюється в хронологічному порядку (підприємець, який перший подав, першим отримує кошти на рівних умовах) та на щоденній основі. Раніше ПДВ відшкодовували в останні 5 днів місяця. При такому підході підприємці не могли завчасно планувати. Тепер повертати ПДВ будуть у будь-який день місяця після узгодження суми, тому бізнес зможе краще планувати свою діяльність та отримуватиме додаткові оборотні кошти, починаючи з 10 числа кожного місяця.

Чи включаються до податкового кредиту суми ПДВ за несвоєчасно зареєстрованою податковою накладною, з дати складання якої минуло 365 календарних днів?

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН з порушенням терміну реєстрації, належать до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування в ЄРПН, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складання податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.

Отже, належним чином складена та зареєстрована в ЄРПН податкова накладна, яка не була включена до складу податкового кредиту в податковому періоді її складання та з дати складання якої не минуло 365 днів, може бути включена до складу податкового кредиту в наступних звітних (податкових) періодах протягом 365 календарних днів з дати її складання шляхом відображення сум податку у розділі II «Податковий кредит» податкової декларації з ПДВ.

Водночас п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу визначено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Таким чином, якщо сума ПДВ, відображена у податковій накладній, яка була вчасно або невчасно зареєстрована в ЄРПН та з дати складання якої не минуло 1095 днів, не була включена до складу податкового кредиту протягом 365 календарних днів, платник податку може включити таку суму ПДВ до податкового кредиту шляхом подання уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 Податкового кодексу.

Як визначити дату виникнення податкового зобов’язання з ПДВ при експорті товарів, якщо дата оформлення митної декларації та дата фактичного перетинання товаром митного кордону України припадають на різні податкові періоди?

Відповідно до частини першої ст. 248 Митного кодексу України від 13.03.2012 р. № 4495-VI (далі — Митний кодекс) митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, що її замінює, разом з документами, необхідними для митного оформлення, а в разі електронного декларування — з моменту отримання органом доходів і зборів електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Згідно з частиною п’ятою ст. 255 Митного кодексу митне оформлення вважається завершеним після виконання всіх митних формальностей, визначених цим Кодексом, відповідно до заявленого митного режиму, що засвідчується органом доходів і зборів шляхом проставлення відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який її замінює, а також на товаросупровідних та товаротранспортних документах у разі їх подання на паперовому носії.

Митна декларація на паперовому носії вважається оформленою за наявності на всіх її аркушах відбитка особистої номерної печатки посадової особи митного органу, яка завершила митне оформлення.

Електронна митна декларація вважається оформленою за наявності внесеної до неї посадовою особою митного органу, яка завершила митне оформлення, за допомогою автоматизованої системи митного оформлення відмітки про завершення митного оформлення та засвідчення такої декларації електронним цифровим підписом цієї посадової особи.

Товари вважаються вивезеними за межі митної території України, якщо таке вивезення підтверджене у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, митною декларацією, оформленою відповідно до вимог Митного кодексу (пп. 195.1.1 п. 195.1 ст. 195 Податкового кодексу).

Згідно з пп. «б» п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу датою виникнення податкових зобов’язань у разі експорту товарів вважається дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства.

Отже, у разі коли дата оформлення митної декларації і дата фактичного перетинання товарами митного кордону України припадають на різні податкові періоди, датою виникнення податкових зобов’язань за операціями з вивезення товарів за межі митної території України є дата оформлення відповідної митної декларації.

Таким чином, згідно з п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи на дату оформлення відповідної митної декларації та зареєструвати таку накладну в ЄРПН у встановлений зазначеним Кодексом термін.

Чи може платник податку включити до податкового кредиту податкову накладну з помилкою у даті її складання?

Пунктом 201.1 ст. 201 Податкового кодексу встановлено, що на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений цим Кодексом термін.

Датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів/послуг згідно з п. 187.1 ст. 187 цього Кодексу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку — дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої — дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів — дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг — дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Підпунктами «а» — «і» п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу визначено перелік обов’язкових реквізитів, які зазначаються у податковій накладній.

При цьому п. 201.10 зазначеної статті визначено, що підставою для віднесення покупцем сум податку до податкового кредиту є податкова накладна, що містить помилки в реквізитах, визначених п. 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов’язань.

Податкова накладна, у якій допущено помилку у даті складання, не дає можливості ідентифікувати період здійснення операції, а тому покупець не має права включити до податкового кредиту суму ПДВ, зазначену у такій податковій накладній.

Начальник А.М. Петрів


До уваги платників податків податку на додану вартість!

Сокирянська ОДПІ ГУ ДФС у Чернівецькій області повідомляє, що у разі зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Реєстр) відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), платник податку має право подати протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті «в» підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу.

 Пояснення можна подати у вигляді Повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим ПН/РК за формою J(F)1312601 (далі – Повідомлення).

Повідомлення (J(F)1312601) формується по кожній окремо податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію якої зупинено в Реєстрі, та до такого Повідомлення додаються копії документів у вигляді окремих додатків за формою J(F)1360101 у форматі PDF (розмір кожного додатку не повинен перевищувати 2 мГб).

Електронні формати Повідомлення та додатку до нього розміщенні на офіційному веб-порталі ДФС у розділі «Електронна звітність» / Платникам податків про електронну звітність / Інформаційно-аналітичне забезпечення / Реєстр електронних форм податкових документів.

Повідомлення з додатками може бути сформоване та надіслане через особистий кабінет електронного сервісу «Електронний кабінет платника» (режим «Ведення звітності»), вхід до якого здійснюється за адресою: cabinet.sfs.gov.ua, а також через офіційний веб-портал ДФС України. Також для формування Повідомлення в електронному вигляді платник податків самостійно на власний розсуд може обрати будь-яке програмне забезпечення, яке формує вихідний файл відповідно до затвердженого формату (стандарту).

Нагадуємо, що Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 № 567, зареєстрованого в Мінюсті 16.06.2017 за №753/30621.

Останній день сплати плати за землю припадає на вихідний або святковий день коли сплатити ?

Відповідно до п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкове зобов’язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Згідно з ст. 530 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV зі змінами і доповненнями якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Тобто, граничний термін сплати плати за землю – 30 числа місяця, що наступає за звітним місяцем.

Слід зазначити, що нормами ПКУ не передбачено перенесення термінів сплати податків і зборів, якщо останній день сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день.

Отже, якщо останній день сплати плати за землю припадає на вихідний або святковий день, то її потрібно сплатити напередодні встановленого граничного терміну.

Чи мають право проводити готівкові розрахунки неприбуткові організації з іншими організація чи приватними підприємствами в сумі понад 10 тис.грн.?

З 4 січня 2017 року Національним банком України Постановою від 25.11.2016 № 407 запроваджено нові обмеження готівкових розрахунків: 10 тис. грн – для розрахунків між собою для суб’єктів господарювання; 50 тис. грн – для розрахунків, у яких хоча б однією стороною (платником або одержувачем коштів) є звичайна фізична особа.

Вищенаведені обмеження не застосовуються лише до: розрахунки підприємств (підприємців) з бюджетами та державними цільовими фондами; добровільні пожертвування та благодійну допомогу;– використання коштів, виданих на відрядження.

Варто знати, що порушення граничної суми розрахунків тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ст. 163-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме – накладення штрафу на фізособу – підприємця, посадових осіб юридичної особи від 100 до 200 н.м.д.г. (від 1700 грн до 3400 грн). За повторне порушення, вчинене особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке ж порушення, передбачено штраф від 500 до 1000 н.м.д.г. (8500 – 17000 грн).

Начальник А.М. Петрів


 

До уваги платників податків податку на додану вартість!

Сокирянська ОДПІ ГУ ДФС у Чернівецькій області повідомляє, що у разі зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Реєстр) відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), платник податку має право подати протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті «в» підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу.

 Пояснення можна подати у вигляді Повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим ПН/РК за формою J(F)1312601 (далі – Повідомлення).

Повідомлення (J(F)1312601) формується по кожній окремо податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію якої зупинено в Реєстрі, та до такого Повідомлення додаються копії документів у вигляді окремих додатків за формою J(F)1360101 у форматі PDF (розмір кожного додатку не повинен перевищувати 2 мГб).

Електронні формати Повідомлення та додатку до нього розміщенні на офіційному веб-порталі ДФС у розділі «Електронна звітність» / Платникам податків про електронну звітність / Інформаційно-аналітичне забезпечення / Реєстр електронних форм податкових документів.

Повідомлення з додатками може бути сформоване та надіслане через особистий кабінет електронного сервісу «Електронний кабінет платника» (режим «Ведення звітності»), вхід до якого здійснюється за адресою: cabinet.sfs.gov.ua, а також через офіційний веб-портал ДФС України. Також для формування Повідомлення в електронному вигляді платник податків самостійно на власний розсуд може обрати будь-яке програмне забезпечення, яке формує вихідний файл відповідно до затвердженого формату (стандарту).

Нагадуємо, що Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 № 567, зареєстрованого в Мінюсті 16.06.2017 за №753/30621.

Останній день сплати плати за землю припадає на вихідний або святковий день коли сплатити ?

Відповідно до п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкове зобов’язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Згідно з ст. 530 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV зі змінами і доповненнями якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Тобто, граничний термін сплати плати за землю – 30 числа місяця, що наступає за звітним місяцем.

Слід зазначити, що нормами ПКУ не передбачено перенесення термінів сплати податків і зборів, якщо останній день сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день.

Отже, якщо останній день сплати плати за землю припадає на вихідний або святковий день, то її потрібно сплатити напередодні встановленого граничного терміну.

Чи мають право проводити готівкові розрахунки неприбуткові організації з іншими організація чи приватними підприємствами в сумі понад 10 тис.грн.?

З 4 січня 2017 року Національним банком України Постановою від 25.11.2016 № 407 запроваджено нові обмеження готівкових розрахунків: 10 тис. грн – для розрахунків між собою для суб’єктів господарювання; 50 тис. грн – для розрахунків, у яких хоча б однією стороною (платником або одержувачем коштів) є звичайна фізична особа.

Вищенаведені обмеження не застосовуються лише до: розрахунки підприємств (підприємців) з бюджетами та державними цільовими фондами; добровільні пожертвування та благодійну допомогу;– використання коштів, виданих на відрядження.

Варто знати, що порушення граничної суми розрахунків тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ст. 163-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме – накладення штрафу на фізособу – підприємця, посадових осіб юридичної особи від 100 до 200 н.м.д.г. (від 1700 грн до 3400 грн). За повторне порушення, вчинене особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке ж порушення, передбачено штраф від 500 до 1000 н.м.д.г. (8500 – 17000 грн).

Начальник А.М. Петрів