Деклараційна кампанія – 2018: оподаткування земельних паїв


Спеціальні норми, які стосуються оподаткування саме доходу від надання нерухомості в оренду (суборенду), житловий найм (піднайм), містяться в п. 170.1 Податкового кодексу, відповідно до якого податковим агентом платника податку – орендодавця щодо його доходу від надання в оренду земельної ділянки сільгосппризначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар (пп. 170.1.1 ПК). Доходи від надання в оренду земельної ділянки сільгосппризначення, земельної частки (паю) оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування (виплати) за ставкою, визначеною п. 167.1 ПК, тобто 18 %.

Обов’язкове подання податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) громадянами виникає, зокрема, у разі отримання у 2017 році доходів від оренди майна фізичної особи, в тому числі оренди земельного паю, якщо орендар є фізичною особою, яка не є суб’єктом господарювання. Тобто, власник земельного паю (орендодавець) повинен самостійно нараховувати та сплачувати в бюджет податок, якщо орендарем є фізична особа, яка не є суб’єктом господарювання.

Громадяни, які самостійно обробляють земельні ділянки, надані їм у розмірах, встановлених Земельним кодексом України для ведення особистого селянського господарства, та земельні частки (паї), виділені в натурі (на місцевості), сукупний розмір яких перевищує2 гектари, повинні декларувати дохід від продажу власної сільськогосподарської продукції (ставка ПДФО – 18 відсотків).

Крім того, з суми орендної плати за земельну ділянку (пай) стягується також військовий збір за ставкою 1,5 відсотка.

Сокирянська ОДПІ нагадує, що деклараційна кампанія 2018 року, яка триває з 1 січня 2018 року по 02 травня 2018 року, пов’язана з виконанням платниками податку на доходи фізичних осіб вимог Податкового кодексу України.

Детальніше про порядок декларування за посиланням:http://sfs.gov.ua/deklaruvannya-dohodiv-gromadyan/poryadok-deklaruvannya-dohodiv-gromadya/

 

ДФС Буковини: актуальні запитання – відповіді для платників що декларують податкову знижку

Яку суму витрат має право включити до податкової знижки за результатами 2017 р., студент, який розпочав навчання у 2017 р. і в цьому самому році здійснив оплату за перший семестр 2017 р. та другий семестр 2018 р.?

З 01.01.2017 р. набрав чинності Закон № 1797, яким внесено зміни, зокрема, до пп. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу, згідно з яким платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 Кодексу, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів для компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти такого платника та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення.

Тобто з 01.01.2017 р. скасовано обмеження щодо суми коштів та обмеження щодо навчального періоду, за який здійснено таку сплату, а враховуватимуться фактично понесені платником податку витрати. При цьому загальна сума податкової знижки, нарахована платнику у звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу такого платника, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 Податкового кодексу (пп. 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 Кодексу).

Отже, за результатами 2017 р. платник податків має право скористатися податковою знижкою за фактично понесеними витратами за навчання незалежно від того, за який період навчання здійснено такі витрати.

Студент у 2017 р. працював та отримував заробітну плату. Договір на навчання і сплату за навчання було здійснено батьком. Чи має право батько на податкову знижку за 2017 р.?

Податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, -це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених Кодексом (пп. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу).

Законом № 1797 було змінено редакцію пп. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 Кодексу, згідно з яким з 01.01.2017 р. фізична особа – платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу за наслідками звітного податкового року фактично здійснені нею протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів для компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти такого платника та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення.

Отже, за результатами 2017 р. платник податку може скористатися правом на  отримання податкової знижки, пов’язаної з навчанням члена сім’ї першого ступеня споріднення, незалежно від того, чи одержує такий член сім’ї заробітну плату.

Чи має право на податкову знижку фізична особа – підприємець, яка одночасно працює на підприємстві, де отримує заробітну плату?

Підпунктом 14.1.170 п. 14.1  ст. 14 Податкового кодексу визначено, що податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених цим Кодексом.

Як наведено у пп. 14.1.48 вищезазначеного пункту, заробітна плата — це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом.

Порядок застосування податкової знижки передбачено ст. 166 Податкового кодексу.

Підпунктом 166.4.2 цієї статті передбачено, що загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку у звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 Податкового кодексу.

Отже, право на податкову знижку має фізична особа – підприємець, яка є найманою особою, винятково до доходів, одержаних протягом року у вигляді заробітної плати.

Яку максимальну суму щорічних витрат на здійснення страхових платежів можна включити фізичній особі до розрахунку податкової знижки за 2017 р. у разі страхування члена його сім’ї першого ступеня споріднення?

Статтею 166 Податкового кодексу встановлено, що платник податку має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року.

Перелік витрат, які платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення свого оподатковуваного доходу за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 Кодексу, та їх граничні суми визначено п. 166.3 ст. 166 Кодексу.

До переліку таких витрат згідно з пп. 166.3.5 цього пункту віднесено витрати платника податку на сплату страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та пенсійних внесків, сплачених платником податку страховику-резиденту, недержавному пенсійному фонду, банківській установі за договорами довгострокового страхування життя, недержавного пенсійного забезпечення, за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, а також внесків на банківський пенсійний депозитний рахунок, на пенсійні вклади та рахунки учасників фондів банківського управління як такого платника податку, так і членів його сім’ї першого ступеня споріднення, які не перевищують (у розрахунку за кожний з повних чи неповних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування) суми, визначені згідно з підпунктами «а» та «б» цього підпункту, зокрема при страхуванні члена сім’ї платника податку першого ступеня споріднення або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління на користь такого члена сім’ї чи за їх сукупністю — 50 % суми, визначеної в абзаці першому пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Податкового кодексу, в розрахунку на кожного застрахованого члена сім’ї.

Тобто в розрахунку на кожного застрахованого члена сім’ї першого ступеня споріднення платник податку має право віднести фактично здійснені ним у 2017 р. витрати на сплату страхових платежів, передбачених пп. 166.3.5 п. 166.3 ст. 166 Кодексу, у сумі, що не перевищує у розрахунку за кожний з повних чи неповних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування, 1 120 грн (50 % від 2 240 грн (місячний прожитковий мінімум, що діяв для працездатної особи на 01.01.2017 р., — 1 600 грн, помножений на 1,4 та округлений до найближчих 10 грн)).

При цьому згідно з пп. 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 Податкового кодексу загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку у звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 Кодексу, тобто на суму страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, — обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності.

Слід зазначити, що відповідно до пп. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 Податкового кодексу до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання).

Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (пп. 166.1.2 п. 166.1 ст. 166 Податкового кодексу).

Якщо платник податку до кінця податкового року, що настає за звітним, не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься (пп. 166.4.3 вищезазначеного пункту).

Отже, сума витрат, понесених платником податку на страхування члена сім’ї першого ступеня споріднення, яку дозволено включити до розрахунку податкової знижки за наслідками 2017 р., згідно з пп. 166.3.5 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу не повинна перевищувати 1 120 грн за кожний із повних чи неповних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування, у розрахунку на кожного застрахованого члена сім’ї першого ступеня споріднення платника податку.

Про декларування доходів роз’яснює Сокирянська ОДПІ

Декларація подається за вибором платника податків в один із таких способів: особисто платником податків або уповноваженою на це особою; надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення не пізніше ніж за п’ять днів до закінчення граничного строку подання; засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає граничний строк подання – роз’яснюють у Сокирянській ОДПІ.

Декларацію про майновий стан і доходи можна подати в електронному вигляді за допомогою електронного сервісу ДФС: „Електронний кабінет платника податків”https://cabinet.sfs.gov.ua/.

Необхідно врахувати, що у 2018 році подають декларації громадяни котрі протягом звітного 2017 року отримували доходи без оподаткування при виплаті, зокрема, доходи від особи, яка не є податковим агентом, тобто від нерезидента або фізичної особи, яка не має статусу суб’єкта підприємницької діяльності або не є особою, яка здійснює незалежну професійну діяльність;іноземні доходи;дохід, отриманий орендодавцем при наданні нерухомості в оренду (суборенду), якщо орендар є фізичною особою, яка не є суб’єктом господарювання;дохід, отриманий орендодавцем при наданні рухомого майна в оренду (суборенду), якщо орендар є фізичною особою, яка не є суб’єктом господарювання; дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню (крім спадкоємців-нерезидентів, які зобов’язані сплатити податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини та спадкоємців, які отримали у спадщину об’єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб, а також іншими спадкоємцями – резидентами, які сплатили податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини).

Також фізичні особи – платники податку зобов’язані подати річну податкову декларацію про доходи за 2017 рік, якщо отримували окремі види оподатковуваних доходів, які згідно з нормами розділу ІV Кодексу не підлягали оподаткуванню під час їх нарахування чи виплати, але не звільнені від оподаткування. В такому випадку платник зобов’язаний самостійно включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати річну декларацію з цього податку.

Звертаємо увагу, що декларація про майновий стан і доходи подається за новою формою, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 №556 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року №859».