Головне управління ДФС у Чернівецькій області інформує:


БУКОВИНЦІ ПІД ЧАС  «КАМПАНІЇ ДЕКЛАРУВАННЯ – 2018» ЗАДЕКЛАРУВАЛИ ПОНАД 386,1 МЛН ГРН
В.о.начальника Головного управління ДФС Чернівецької області Віталій Шпак розповідає, цьогоріч буковинці подали 9843 декларації про майновий стан і доходи та задекларували за 2017 рік понад 386,1 млн. грн. доходів. У минулому році платники подали 9150 декларацій та задекларували за підсумками 2016 року більше 351,8 млн грн..
Серед лідерів декларування платники Чернівецької ОДПІ, які задекларували понад 263,9 млн грн., на другому місці платники Новоселицької ОДПІ – 54,2 млн грн. Слідом за ними платники Вижницької ОДПІ з задекларованою сумою у розмірі – 29,8 млн грн. та Сокирянської ОДПІ – 22,5 млн грн., Кіцманська ОДПІ завершила деклараційну кампанію  з сумою 15,7 млн грн. – деталізує очільник відомства. 
Відтак, за проведеними перерахунками до місцевої казни додатково надійде 24,6 мільйона гривень податку на доходи фізичних осіб. Також за підсумками задекларованих сум донараховано 2,8мільйони гривень військового збору.
Слід відзначити, «мільйонні» доходи в регіоні  задекларували 32 буковинця. До місцевих бюджетів мільйонери сплатять понад 4,8 млн. грн. податку на доходи фізичних осіб та військовий збір в сумі 835 тис. грн. Наймолодшому серед заможних декларантів – 21 рік, а найстаршому – 75.
Начальник відомства Віталій Шпак констатує вдале завершення деклараційної кампанії – 2018 і наголошує, що відповідно до Податкового Кодексу всі громадяни, які отримали у 2017 році доходи та задекларували їх до 1 травня поточного року повинні до 1 серпня сплатити зазначену у декларації суму податку на доходи фізичних осіб.
Крім того підкреслюєв цьому році 1450 краян подали декларацію про майновий стан і доходи для отримання податкової знижки, сума до повернення податку на доходи фізичних осіб складає 2,9 млн. грн., з яких  вже повернуто понад 2 млн. грн., що складає понад 69 відсотків від задекларованого податку.
Насамкінець посадовець зауважує, платники можуть оформити податкову знижку упродовж всього року – до 31 грудня 2018 року. Однак, для платників податків, які з будь-яких причин не встигли цьогоріч задекларувати доходи, отримані впродовж 2017 року до кінцевого терміну подання – 2 травня 2018 року, норми Податкового кодексу України передбачають можливість подання декларації про доходи у термін до 01.08.2018 року з мінімальними фінансовими санкціями.
ПРО НОВОГО ПРАЦІВНИКА НЕОБХІДНО ПОВІДОМИТИ
ФІСКАЛЬНУ СЛУЖБУ ДО ПОЧАТКУ ЙОГО РОБОТИ
Наголошують у фіскальній службі Буковини та нагадують, відповідно до Порядку повідомлення  Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу, затвердженого постановою КМУ від 17.06.15 р. № 413, повідомлення про прийняття працівника на роботу подається фізичною особою-підприємцем до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку його як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів:засобами електронного зв’язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису; на паперових носіях разом із копією в електронній формі;на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більш ніж із п’ятьма особами.
Інформація, що міститься в повідомленні про прийнятття працівника на роботу, вноситься до реєстру страхувальників і реєстру застрахованих осіб відповідно до Закону України від 08.07.10 р. №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».
ДФС БУКОВИНИ: “ПОГАШЕННЯ ПОДАТКОВОГО БОРГУ – ЦЕ ДОДАТКОВЕ ДЖЕРЕЛО НАДХОДЖЕНЬ ДО БЮДЖЕТУ”
Наголосив піcля проведення Інтернет – конференції, що відбулася нещодавно, заступник начальника Головного управління ДФС у Чернівецькій області Іван Матіос.
Посадовець звертає увагу представників бізнесу – боржників, що зростання рівня податкової заборгованості обмежує можливості впливу на соціально-економічну ситуацію в країні, загрожує фінансовій безпеці країни, перешкоджає стабілізаційним процесам та економічному зростанню.
Тому робота фіскалів області – продовжує Іван Миколайович – найперше скерована на своєчасне виявлення ризиків несплати податків, що дозволяє локалізувати та припинити ці схеми, а також суттєво збільшити надходження податкових платежів. Друге – це застосування фіскалами всіх заходів, визначених нормами ПКУ, щодо погашення податкового боргу.
З відповідями на деякі із запитань, які надійшли від платників податків під час Інтернет – конференції можна ознайомитись на офіційному порталі «Територіальні органи ДФС у Чернівецькій області» за посиланням: http://cv.sfs.gov.ua/media-ark/news-ark/338706.html.


ДФС БУКОВИНИ: ЦЕНТРИ ОБСЛУГОВУВАННЯ ПЛАТНИКІВ ДО ПОСЛУГ БУКОВИНЦІВ
Підкреслюють у Головному управлінні ДФС у Чернівецькій  області та інформують, за чотири місяці 2018 року працівники відомства та його територіальних органів надали платникам податків 46,5 тисяч адміністративних послуг.
Варто зазначити, кількість адміністративних послуг, наданих фахівцями регіональної фіскальної служби у січні – квітні 2018 року перевищує показники аналогічного періоду 2017 року на 2,8 тис. Тобто, цього року платники податків Буковини значно більше потребували інформації від працівників ДФС з питань стосовно отримання довідок, дозвільних документів чи витягів, – наголосив заступник начальника Головного управління ДФС у Чернівецькій області Іван Матіос.
Слід знати, що на сьогодні надання адміністративних послуг органами ДФС у області здійснюється у 13-ти Центрах обслуговування платників. Організацію роботи з обслуговування платників в ЦОП забезпечують 58 працівників – відзначає посадовець.
Та продовжує справді, у Центрах обслуговування платників створені всі умови для якісного обслуговування. Усе необхідне – реєстрація, консультації, надання адміністративних послуг, проведення звірок, прийом звітності, видача довідок – зосереджене в одному місці. Там же й знаходяться зразки заповнених заяв, декларацій та інформаційні картки адміністративних послуг. Для зручності відвідувачів, вся необхідна інформація розміщена на стендах і постійно оновлюється.
Координацію та контроль за своєчасним та якісним обслуговуванням, оперативне реагування на проблемні питання та надання допомоги відвідувачам ЦОП здійснює консультант-модератор.
Щодо режиму роботи: Центри обслуговування платників надають послуги щоденно в робочі дні з 9:00 до 18:00, у п’ятницю – з 9:00 до 16:45, в суботу – з 9:00 до 13:00, неділя – вихідний. Обідня перерва – з 13:00 до 13:45.
 
ПІД ЧАС ВІДПУСТКИ ПЛАТНИКИ ЄДИНОГО ПОДАТКУ І ТА ІІ ГРУП НЕ ЗВІЛЬНЯЮТЬСЯ ВІД СПЛАТИ ЄДИНОГО СОЦІАЛЬНОГО ВНЕСКУ
Акцентують у Головному управлінні ДФС у Чернівецькій області. Зокрема, відповідно до норм Податкового кодексу України, фізичні особи-підприємці, платники єдиного податку 1 та 2 групи, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку один раз на рік на час відпустки протягом одного календарного місяця.
Крім того, не сплачується єдиний податок за період хвороби, підтверджений копією листка непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів.
Інформація про період щорічної відпустки і терміни втрати працездатності з обов’язковим додаванням копії листка непрацездатності подається до територіального органу ДФС у вигляді заяви у довільній формі.
З метою уникнення порушення терміну щодо сплати авансових платежів рекомендуємо подавати до податкової інспекції заяву щодо періоду щорічної відпустки до початку відпустки, а заяву щодо терміну втрати працездатності з обов’язковим додаванням копії листка непрацездатності – одразу після закінчення лікарняного.
Оскільки, платники єдиного податку є ще й платниками єдиного соціального внеску, варто пам’ятати, чинним законодавством не передбачено пільг щодо його сплати на час відпустки, або хвороби.  Отже, єдиний внесок сплачується незалежно від діяльності чи фінансового стану платників податків і без перенесення термінів сплати.
 
ПРО АНУЛЮВАННЯ (ПРОЩЕННЯ) БОРГУ КРЕДИТОР ЗОБОВ’ЯЗАНИЙ ПОВІДОМИТИ ПЛАТНИКА ПОДАТКУ
У Головному управлінні ДФС у Чернівецькй області повідомляють, що Міністерство фінансів України Наказом від 03 квітня 2018 року N 400 затвердило Узагальнюючу податкову консультацію щодо належного повідомлення боржника – фізичної особи про анулювання (прощення) боргу
Відповідно до підпункту “д” підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов’язаний повідомити платника податку – боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов’язаний виконати всі обов’язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.
Умовою покладання на боржника обов’язку щодо сплати податку із доходу, отриманого в результаті анулювання (прощення) боргу, є включення кредитором суми такого боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, та повідомлення кредитором боржника про анульований (прощений) борг одним з трьох способів:
а) направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення;
б) укладення відповідного договору;
в) надання повідомлення боржнику під підпис особисто.
При цьому Кодексом не встановлено обмежень щодо строків, в які кредитор повинен повідомити боржника про анулювання (прощення) боргу.


ДЛЯ ПЛАТНИКІВ ПДВ ФІСКАЛИ ЗАПРОВАДИЛИ НОВИЙ СЕРВІС
Для платників податку на додану вартість ДФС запроваджено новий електронний сервіс – візуалізація повної інформації щодо податкової накладної з урахуванням всіх зареєстрованих до неї розрахунків коригування кількісних і вартісних показників – роз’яснюють у Головному управлінні ДФС у Чернівецькій області.
Новий сервіс створений з метою недопущення платниками податку помилок при складанні розрахунків коригування до податкової накладної.
Доступ до інформації надано в приватній частині (особистий кабінет) Електронного кабінету у розділі «ЄРПН». За заданими параметрами пошуку податкової накладної відображається остаточний розрахунок з урахування всіх послідуючих зареєстрованих до неї розрахунків коригування по таким параметрам:
«Реєстраційний номер»; «Ознака документа (ПН-0, РК-1)»; «Номер документа»;  «Дата складання документа»; «Причина коригування (РК)»; «Номер рядка ПН (номер рядка ПН, що коригується)»; «Номер рядка в xml файлі»; «Обсяги постачання без ПДВ»; «Кількість (ПН, гр.6)»; «Ціна (ПН, гр.7)»; «Зміна кількості (РК, гр.7)»; «Ціна зазначена в гр. 8 РК»; «Зміна ціни (РК гр.9)»; «Кількість зазначена в гр.10 РК»; «Код товару згідно з УКТ ЗЕД (ПН/РК)»; «Код послуги згідно ДКПП (ПН/РК)»; «Ознака імпортованого товару (ПН/РК)»; «Код ставки (ПН/РК)»; «Код одиниці виміру (ПН/РК)»; «Назва одиниці виміру»; «Зведена ПН/РК до зведеної ПН»; «Причина з якої не підлягає ненаданню отримувачу»; «Опис товару/послуги».
Також фіскали повідомляють, що у разі виникнення питань з приводу користування Електронним кабінетом, платники податків мають можливість звернутися до ДФС за телефоном: 0-800-501-007.
 
ДФС БУКОВИНИ: АКТУАЛЬНІ ЗАПИТАННЯ – ВІДПОВІДІ ЩОДО ЗАСТОСУВАННЯ ПІЛЬГ ПРИ СПЛАТІ ЗЕМЕЛЬНОГО ПОДАТКУ
ЧИ ПЕРЕДБАЧЕНО ПІЛЬГИ ЗІ СПЛАТІ ЗЕМЕЛЬНОГО ПОДАТКУ ЗА ЗЕМЕЛЬНІ ДІЛЯНКИ, ЩО УТВОРИЛИСЯ ЗА РАХУНОК ПЕРЕДАНИХ ЗА РІШЕННЯМ ВІДПОВІДНОЇ РАДИ ЗЕМЕЛЬНИХ ПАЇВ?
Від сплати земельного податку звільняються на період дії єдиного податку четвертої групи власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду платнику єдиного податку четвертої групи.
Також ст. 281 Податкового кодексу України чітко визначено категорії фізичних осіб, що мають право на пільги щодо сплати земельного податку, та надано вичерпний перелік видів земельних ділянок та їх розмір, щодо яких зазначені категорії фізичних осіб мають право скористатись пільгами.
До цього переліку не включено земельні ділянки, що утворилися за рахунок переданих за рішенням відповідної ради земельних часток (паїв).
Таким чином, пільги щодо сплати земельного податку для фізичних осіб за земельні ділянки, що утворилися за рахунок переданих за рішенням відповідної ради земельних часток (паїв), не передбачені і, відповідно,  земельний податок за такі ділянки справляється на загальних підставах.
ЯК СКОРИСТАТИСЯ ПІЛЬГОЮ ПРИ СПЛАТІ ЗЕМЕЛЬНОГО ПОДАТКУ, ЯКЩО У ВЛАСНОСТІ ФІЗОСОБИ КІЛЬКА ЗЕМЕЛЬНИХ ДІЛЯНОК?
Якщо фізична особа, що має пільги при сплаті земельного податку, має у власності кілька земельних ділянок одного виду використання, то така особа до 1 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки про самостійне обрання/зміну земельної ділянки для застосування пільги.
Пільга починає застосовуватися до обраної земельної ділянки з базового податкового (звітного) періоду, у якому подано таку заяву.
Отже, якщо фізична особа має у власності кілька земельних ділянок одного виду, загальна площа яких перевищує граничні норми, то до 1 травня необхідно подати письмову заяву до ДФС про самостійне обрання ділянок для застосування пільги.
Якщо заява фізичною особою не подана — у поточному році оподаткуються усі земельні ділянки, які є у її власності.
Звертаю вашу увагу, якщо така заява буде подана після 1 травня, то пільга почне застосовуватися до обраних земельних ділянок із наступного податкового року.
ЯКІ ДОКУМЕНТИ ПОТРІБНО ПОДАТИ ДЛЯ ОТРИМАННЯ ПІЛЬГИ ІЗ ЗЕМЕЛЬНОГО ПОДАТКУ
Фізична особа, яка має підстави для отримання пільг щодо сплати земельного податку, подає контролюючому органу за місцем знаходження земельної ділянки заяву довільної форми про надання пільги та документи, що посвідчують її право на пільгу:
посвідчення особи з інвалідністю першої або другої групи,
пенсійне посвідчення (за віком),
посвідчення батьків багатодітної сім’ї (які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років),
посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС»,
посвідчення особи, на яку поширюється дія Закону України  від 22.10.93 р. № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», посвідчення «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи» (1 — 3 категорія).


НОВІ КОЕФІЦІЄНТИ НОРМАТИВНОЇ ГРОШОВОЇ ОЦІНКИ ЗЕМЛІ БУДУТЬ ДІЯТИ З 17 ЛИПНЯ
У Головному управлінні ДФС у Чернівецькій області повідомляють, що з 17.07.2018 р. набирає чинності наказ Мінагрополітики та продовольства України від 27.03.2018 р. №162, яким внесено зміни до Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затверджений Наказом Мінагрополітики та продовольства України від 25.11.2016 р. №489.
Порядком передбачено, що з 17.07.2018 р. для земельних ділянок, інформація про які не внесена до відомостей Державного земельного кадастру та у разі якщо у відомостях Державного земельного кадастру відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель для земельної ділянки, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф) при розрахунку її нормативної грошової оцінки застосовується із значенням 3,0.
Таким чином, платники, які мають земельні ділянки, інформація про які не внесена до відомостей Державного земельного кадастру та у разі якщо у відомостях Державного земельного кадастру відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель для земельної ділянки, повинні подати до контролюючих органів уточнюючі податкові декларації за II півріччя 2018 року з новою довідкою (витягом) про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, яка видана з врахуванням вимог Порядку (з 17.07.2018 р.), як це передбачено ст. 286 ПКУ.
ДФС БУКОВИНИ: АКТУАЛЬНІ ЗАПИТАННЯ – ВІДПОВІДІ ПРО ЗАСТОСУВАННЯ РРО
Як здійснюється перереєстрація РРО?
Відповідно до п. 1 глави 3 розд. II Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 (далі – Порядок), у разі перереєстрації з метою використання реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) в іншій господарській одиниці суб’єктом господарювання надаються: реєстраційна заява з позначкою «Перереєстрація»;копія документа на право власності або документа, що дає право на розміщення господарської одиниці, де буде використовуватися РРО; копія договору суб’єкта господарювання з центру сервісного обслуговування (далі – ЦСО) про технічне обслуговування та ремонт РРО; реєстраційне посвідчення.
Після отримання належним чином оформлених документів у разі відсутності підстав для відмови посадова особа контролюючого органу не пізніше двох робочих днів з дня подання реєстраційної заяви проводить перереєстрацію РРО шляхом внесення змін до інформаційної системи ДФС та видає суб’єкту господарювання нове реєстраційне посвідчення.
У разі зміни даних щодо суб’єкта господарювання, які зазначаються в реєстраційному посвідченні (податковий номер або серія та номер паспорта для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку в паспорті, найменування (прізвище, ім’я, по батькові)), або сфери застосування РРО, версії внутрішнього програмного забезпечення РРО, а також у разі встановлення розбіжностей чи помилок у записах реєстраційного посвідчення, втрати або непридатності його для використання суб’єкт господарювання протягом п’яти робочих днів, що настають за днем, коли виникли зміни або інші підстави для заміни реєстраційного посвідчення, подає до контролюючого органу за місцем реєстрації РРО: реєстраційну заяву з позначкою «Перереєстрація» із зазначенням причини перереєстрації;довідку про опломбування РРО (у разі внесення змін про місцезнаходження, які потребували переопломбування РРО);реєстраційне посвідчення.
Після отримання документів у разі відсутності підстав для відмови посадова особа контролюючого органу не пізніше двох робочих днів з дня подання реєстраційної заяви проводить перереєстрацію РРО шляхом внесення змін до інформаційної системи ДФС та видає суб’єкту господарювання нове реєстраційне посвідчення (п. 2 глави 3 розд. II Порядку).При цьому, при перереєстрації РРО довідка про опломбування РРО надається суб’єктом господарювання у разі, якщо зміна даних про суб’єкта господарювання, які зазначаються в реєстраційному посвідченні та відповідно відображаються у всіх розрахункових документах, чеках усіх звітів, потребує переопломбування РРО (п. 3 глави 3 розд. II Порядку).
Разом з тим, п. 4 глави 3 розд. II Порядку встановлено, що у разі зміни місцезнаходження або місця проживання, включення/невключення суб’єкта господарювання до Реєстру великих платників податків, реорганізації контролюючих органів чи з інших причин, унаслідок яких змінюється контролюючий орган, в якому суб’єкт господарювання обліковується як платник податків за основним місцем обліку, протягом двох робочих днів після переведення платника податків на обслуговування до контролюючого органу за новим місцем обліку засобами інформаційної системи ДФС здійснюється перереєстрація РРО до контролюючого органу за новим основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків.
Реєстраційне посвідчення, видане суб’єкту господарювання згідно з цим Порядком контролюючим органом за попереднім місцем обліку, залишається чинним до моменту виникнення змін у даних щодо суб’єкта господарювання, які зазначаються в реєстраційному посвідченні. Документи щодо реєстрації/перереєстрації РРО, які знаходились в контролюючому органі за попереднім основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків, передаються разом з обліковою справою до контролюючого органу за новим основним місцем обліку такого платника податків.
Яким чином здійснюється скасування реєстрації РРО?
Відповідно до глави 4 розд. II Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями (далі – Порядок) заяву про скасування реєстрації реєстратора розрахункових операції (далі – РРО) за формою № 4-РРО (додаток 4 до Порядку) (далі – заява про скасування реєстрації) суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем реєстрації РРО.
Перед скасуванням реєстрації РРО його необхідно розпломбувати в Центрі сервісного обслуговування (далі – ЦСО), з яким суб’єктом господарювання укладено договір про технічне обслуговування та ремонт РРО. Разом із заявою про скасування реєстрації суб’єкт господарювання надає довідку ЦСО про розпломбування РРО (крім випадків установлення невідповідності конструкції та програмного забезпечення РРО документації виробника) та повертає контролюючому органу реєстраційне посвідчення.
Процедура розпломбування РРО в ЦСО за можливості проводиться і для РРО, щодо яких контролюючим органом прийнято рішення про примусове скасування реєстрації.
У разі викрадення РРО для скасування його реєстрації суб’єкт господарювання разом із заявою про скасування реєстрації надає копію відповідного документа органу поліції.
У заяві про скасування реєстрації зазначається спосіб отримання довідки про скасування реєстрації РРО за формою № 6-РРО (додаток 6 до Порядку) (далі – довідка про скасування реєстрації) (поштою або безпосередньо в контролюючому органі).Посадова особа контролюючого органу протягом п’яти календарних днів з дня отримання заяви про скасування реєстрації, довідки ЦСО про розпломбування РРО та реєстраційного посвідчення або прийняття рішення контролюючого органу про скасування реєстрації РРО проводить скасування реєстрації РРО шляхом внесення реєстраційного запису до інформаційної системи ДФС та надає суб’єкту господарювання довідку про скасування реєстрації, що засвідчує скасування реєстрації РРО.
У разі якщо скасування реєстрації РРО було здійснено за рішенням контролюючого органу, копія довідки про скасування реєстрації направляється ЦСО, яким проводилося технічне обслуговування РРО.
ЦСО, включеному до системи подання податкових документів в електронному вигляді, контролюючим органом може бути надіслано повідомлення про скасування реєстрації РРО в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв’язку.
Контролюючий орган за місцем реєстрації РРО не пізніше одного місяця з дня виникнення підстав для скасування реєстрації РРО, визначених у підпунктах 4 – 10, 13 пункту 1 глави 4 розд. II Порядку, приймає рішення про скасування реєстрації РРО у разі, якщо суб’єктом господарювання не подано заяву про скасування реєстрації та такі підстави залишилися актуальними.
Контролюючий орган за місцем реєстрації РРО у випадках, передбачених підпунктами 2, 3 пункту 1 глави 4 розд. II Порядку, попереджає суб’єкта господарювання за місяць до настання терміну про необхідність проведення процедури скасування реєстрації РРО.
Скасування реєстрації РРО проводиться контролюючим органом не пізніше двох робочих днів з дня настання терміну виведення з експлуатації РРО.
Документи, визначені у главі 4 розд. II Порядку, можуть бути подані та отримані відповідальною особою суб’єкта господарювання або самим суб’єктом господарювання – фізичною особою – підприємцем, а також через уповноважену особу за наявності документа, що посвідчує особу такого представника, та належним чином оформленої довіреності на проведення скасування реєстрації РРО.
Чи зобов’язані СГ друкувати контрольні стрічки та який термін зберігання контрольних стрічок?
Відповідно до ст. 2 Закону України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” із змінами та доповненнями (далі – Закон), контрольна стрічка – документ, надрукований або створений в електронній формі реєстратором розрахункових операцій, який містить копії надрукованих цим реєстратором розрахункових документів, а для документів в електронній формі додатково фіскальні звітні чеки.
Відповідно до п. 10 ст. 3 Закону суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані друкувати або створювати в електронній формі на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) контрольні стрічки і забезпечувати їх зберігання протягом трьох років.
 
ЗАЙМАЄТЕСЬ ВИЛУЧЕННЯМ ВОДНИХ ЖИВИХ РЕСУРСІВ – ПОДАЙТЕ РОЗРАХУНОК
У Головному управлінні ДФС у Чернівецькій області повідомляють, що статтею 18 Закону України від 13 грудня 2001 року №2894-111 «Про тваринний світ» встановлено, що за спеціальне використання об’єктів тваринного світу (в тому числі рибальство) справляється плата у порядку, визначеному постановою Кабінетом міністрів України від 06.04.1998 року №449 «Про затвердження Порядку справляння збору за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів і розмірів збору за спеціальне використання». Порядок обчислення та внесення плати визначено Інструкцією №167/156/299/300/650, яка затверджена спільним наказом Держкомрибгоспу, Мінекономіки, Мінфіну, Мінекобезпеки 24.12.1999р.
На підставі п.п.2 Інструкції користувач зобов’язаний вести облік вилучених водних живих ресурсів наростаючим підсумком з початку року та щокварталу складати розрахунок. Розрахунок складається в двох примірниках та подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним кварталом. Один примірник подається контролюючому органу за місцем реєстрації користувача як суб’єкта господарської діяльності, другий-органу рибоохорони Держкомрибгоспу України, в зоні діяльності якого здійснюється вилучення водних живих ресурсів.
Платежі за спеціальне використання водних живих ресурсів сплачуються не пізніше 25 числа місяця, наступного за звітним кварталом.


ВІД ПОЧАТКУ РОКУ ПЛАТНИКИ ОБЛАСТІ СПРЯМУВАЛИ ДО ДЕРЖБЮДЖЕТУ МАЙЖЕ 69,5  МІЛЬЙОНІВ ГРИВЕНЬ ВІЙСЬКОВОГО ЗБОРУ
За інформацією Головного управління  ДФС у Чернівецькій у січні – травні 2018 року платники  області спрямували на потреби української армії 69,5 млн.грн.  військового збору.
Перерахована до держбюджету сума військового збору проти аналогічного періоду минулого року зросла на понад 14,4 мільйона  гривень, або 26,1 відсотка.
Нагадаємо, військовий збір в Україні справляється з 3 серпня 2014 року. Упродовж 2018 року справляння військового збору – подовжено. Його ставка складає 1,5 відсотка від об’єкта оподаткування. Платниками патріотичного збору є фізичні особи – резиденти, які отримують доходи як в Україні, так і іноземні доходи, нерезиденти з доходами, отриманими в Україні, а також податкові агенти.
ДФС БУКОВИНИ: АКТУАЛЬНІ ЗАПИТАННЯ – ВІДПОВІДІ ЩОДО ЗАСТОСУВАННЯ НОРМ ПКУ ПРИВАТНИМИ ПІДПРИЄМЦЯМИ – СПРОЩЕНЦЯМИ
Чи всі платники єдиного податку – фізичні особи зобов’язані вести Книгу обліку?
Платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи – підприємці), які не є платниками ПДВ, ведуть книгу обліку доходів шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів.
Записи у Книзі доходів виконуються за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід, зокрема про кошти, які надійшли на поточний рахунок платника податку та/або які отримано готівкою, вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг).
Підприємці – платники єдиного податку третьої групи, які є платниками ПДВ, ведуть облік доходів та витрат.
Записи у Книзі доходів та витрат виконуються за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід, окремо про кошти, що надійшли на поточний рахунок платника податку та/або отримано готівкою, фактично безоплатно отримано товари (роботи, послуги) та понесено витрати, зокрема оплачені придбані товари (роботи, послуги), виплачена заробітна плата, сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування тощо.
Для реєстрації Книг такі платники єдиного податку подають до фіскального органу за місцем обліку примірник книги, у разі обрання способу ведення книги у паперовому вигляді.
Дані Книги заповнюються у гривнях з копійками та використовуються платником податку для заповнення податкової декларації платника єдиного податку.
Книга зберігається у платника податку протягом 3 років після закінчення звітного періоду, в якому здійснено останній запис.
Форми та порядок ведення книги обліку доходів платників єдиного податку 1-ї і 2-ї груп та платників єдиного податку 3-ї групи, які не є платниками ПДВ та книги обліку доходів і витрат для платників єдиного податку 3-ї групи, які є платниками ПДВ, затверджені наказом Міністерством фінансівУкраїни від 19.06.2015 № 579.
Зазначена норма визначена п.п. 296.1.1 ст. 296 Податкового кодексу України.
Як приватному підприємцю – єдиннику повідомити податкову про зміну видів господарської діяльності?
Згідно з п.п. 299.7 ст. 299 Податкового кодексу України до реєстру платників єдиного податку вносяться такі відомості про платника єдиного податку:
   1) прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи – підприємця, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відповідну відмітку у паспорті);
 2) податкова адреса суб’єкта господарювання;
3) місце провадження господарської діяльності;
4) обрані фізичною особою – підприємцем першої та другої груп види господарської діяльності;
5) ставка єдиного податку та група платника податку;
6) дата (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування;
7) дата реєстрації;
8) види господарської діяльності;
9) дата анулювання реєстрації.
У разі зміни податкової адреси суб’єкта господарювання, місця провадження господарської діяльності, видів господарської діяльності  заява подається платниками єдиного податку першої – другої  груп не пізніше 20 числа місяця, наступного за місяцем у якому відбулися такі зміни(п. 298.5 ст. 298 ПКУ).
Фізична особа – підприємець – платник єдиного податку третьої групи у разі зміни видів господарської діяльності протягом податкового (звітного) періоду повинна подати разом з податковою декларацією за податковий (звітний) період, у якому відбулися такі зміни, заяву про внесення змін до реєстру платників єдиного податку разом з податковою декларацією за податковий (звітний) період, у якому відбулися такі зміни(п. 298.6 ст. 298 ПКУ).
У разі зміни прізвища, імені, по батькові фізичної особи – підприємця або серії та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків) заява подається протягом місяця з дня виникнення таких змін (п. 298.4 ст. 298 ПКУ).
Фізична особа  платник єдиного податку змінила податкову адресу, у зв’язку з чим змінився адміністративний район. До якого контролюючого органу подавати декларацію та сплачувати єдиний податок у такому разі?
За місцем податкової адреси платника першої  третьої груп здійснюється сплата єдиного податку та подається декларація до контролюючого органу (п. 295.4 ст. 295, п. 296.4 ст. 296 Податкового кодексу).
Податковою адресою платника податків  фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі (п. 45.1 ст. 45 зазначеного Кодексу).
У разі зміни податкової адреси платника єдиного податку останнім податковим (звітним) періодом за такою адресою вважається період, у якому подано до контролюючого органу заяву щодо зміни податкової адреси (п. 294.7 ст. 294 Кодексу).
У разі зміни податкової адреси платника єдиного податку першої або другої групи заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулися такі зміни (п. 298.5 ст. 298 Податкового кодексу).
У разі зміни податкової адреси платника єдиного податку третьої групи заява подається разом з податковою декларацією за податковий (звітний) період, у якому відбулися такі зміни (п. 298.6 ст. 298 Кодексу).
Водночас згідно з частиною восьмою ст. 45 Бюджетного кодексу у разі зміни місцезнаходження суб’єктів господарювання — платників податків сплата визначених законодавством податків і зборів після реєстрації здійснюється за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду.
Порядок переведення платника податків на обслуговування з одного контролюючого органу до іншого (взяття на облік/зняття з обліку) регламентується нормами розділу X Порядку № 1588, відповідно до п. 10.13 якого у разі зміни місцезнаходження суб’єкта господарювання — платника податків сплата визначених законодавством податків і зборів після такої реєстрації здійснюється таким платником податків за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду:
у такому випадку одночасно із зняттям з обліку, зокрема, фізичної особи – підприємця за основним місцем обліку здійснюється взяття на облік платника податків за неосновним місцем обліку згідно із розділом VII зазначеного Порядку без подання заяви платником податків та з урахуванням особливостей, визначених пунктами 10.14  10.21 розділу Х Порядку;
до закінчення року платник податків обліковується в контролюючому органі за попереднім місцезнаходженням (не­основне місце обліку) з ознакою того, що він є платником податків до закінчення року, а в контролюючому органі за новим місцезнаходженням (основне місце обліку)  з ознакою того, що він є платником податків з наступного року.
У контролюючому органі за неосновним місцем обліку платник податків сплачує всі податки та збори, які згідно із законодавством мають сплачуватись на території адміністративно-територіальної одиниці, що відповідає неосновному місцю обліку, щодо таких податків подає декларації (розрахунки, звіти) та виконує інші обов’язки платника податків, а контролюючий орган стосовно платника податків здійснює адміністрування таких податків, зборів (п. 7.3 розділу VII Порядку № 1588).
Таким чином, у разі зміни податкової адреси, пов’язаної зі зміною адміністративного району, фізична особа  підприємець  платник єдиного податку повин­на подавати декларації та сплачувати єдиний податок за попереднім місцем податкової адреси (неосновним місцем обліку) до закінчення поточного бюджетного року, а починаючи з 1 січня наступного року  за новою податковою адресою (основним місцем обліку).
В який термін та за якою формою фізичній особі  підприємцю  платнику єдиного податку подавати до конт­ролюючого органу заяву щодо періоду щорічної відпустки або терміну втрати працездатності з метою звільнення від сплати єдиного податку за цей період?
Платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності (пункти 295.1 та 295.2 ст. 295 Податкового кодексу).
Платники єдиного податку першої і другої груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої копією листка (листків) непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів (п. 295.5 ст. 295 Кодексу).
При цьому суми єдиного податку, сплачені відповідно до цього пункту, підлягають зарахуванню в рахунок майбутніх платежів із зазначеного податку за заявою платника єдиного податку.
Помилково та/або надміру сплачені суми єдиного податку підлягають поверненню платнику в порядку, встановленому Податковим кодексом.
Інформація про період щорічної відпустки і терміни втрати працездатності з обов’язковим додаванням копії листка непрацездатності подається за заявою у довільній формі (пп. 298.3.2 п. 298.3 ст. 298 Кодексу).
Окремого терміну подання заяви щодо періоду щорічної відпустки і терміну втрати працездатності нормами Кодексу не передбачено.
Таким чином, з метою уникнення порушення терміну щодо сплати авансових платежів рекомендовано подавати до контролюючого органу заяву щодо періоду щорічної відпустки до початку відпустки, а заяву щодо терміну втрати працездатності з обов’язковим додаванням копії листка непрацездатності  одразу після закінчення лікарняного.


ПЛАТНИКИ ОБЛАСТІ СПЛАТИЛИ ДО БЮДЖЕТІВ МАЙЖЕ 1,7 МЛД. ГРН. ПОДАТКІВ
В.о. начальника Головного управління фіскальної служби регіону Віталій Шпак поінформував, що впродовж п’яти  місяців 2018 року забезпечено збір платежів до бюджетів усіх рівнів в сумі 1 695,4 млн. гривень.
За словами посадовця прогнозовані показники надходжень до бюджетів усіх рівнів виконано та забезпечено зростання фактичного обсягу мобілізованих платежів порівняно з аналогічним періодом 2017 року на 21,5 відсотки, або ріст на 299,7 млн. грн.
Всього до Державного бюджету надійшло понад 687,5 млн. грн., що на 131,9 млн. грн. перевищує надходження січня – травня 2017 року.
За показниками аналізу, серед ключових складових у структурі надходжень до держбюджету є податок на додану вартість – зібрано майже 267,0 млн. грн., що на 65,4 млн грн більше, ніж торік.
На другому місці – податок на доходи фізичних осіб, якого з початку року казна отримала 221,1 млн. грн., це на 44,9 млн. грн., або на 25.4 відсотки більше порівняно зі сплатою за п’ять місяців 2017 року .
За цей період підприємства області сплатили 90,1 млн. грн. податку на прибуток.
Вагомі надходження й від військового збору. Його з доходів буковинців сплачено майже 69,5  млн. грн., що перевищує дані січня- травня попереднього року на 14,4 млн. грн. або на 26,1 відсотка.
Надходження до бюджетів територіальних громад у січні – травні 2018 перевищили 1 млрд.грн., а це на 167,8  млн. грн. більше, ніж за аналогічний період торік.
В цих надходження більше як 635,1 млн. грн – податок на доходи фізичних осіб. Його сплата у порівнянні з торішніми показниками зросла на 137,1 млн. грн., або 27,5 відсотків. Відмічається також позитивна динаміка сплати до місцевих бюджетів і щодо інших податків
«Ключові аспекти, на яких зосереджено увагу фіскалів області це забезпечення надходжень до бюджету шляхом залучення до оподаткування коштів, що перебувають у сфері тіньової економіки. Платники мають працювати на засадах сумлінності та відповідальності по відношенню до держави» – наголошує Віталій Шпак.
 
ДФС БУКОВИНИ: АКТУАЛЬНІ ЗАПИТАННЯ – ВІДПОВІДІ ЩОДО СПЛАТИ ЗЕМЕЛЬНОГО ПОДАТКУ ГРОМАДЯНАМИ
Коли набуває статусу платника земельного податку фізособа, яка викупила орендовану земельну ділянку?
Відповідно до статей 269, 270 Податкового кодексу платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) або землекористувачі, а об’єктами оподаткування земельним податком — земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності.
Платником орендної плати є орендар земельної ділянки (п. 288.2 ст. 288 Кодексу).
Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Відповідно до ст. 31 Закону України від 06.10.98 р. № 161-XIV «Про оренду землі» договір оренди землі припиняється, зокрема у разі поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря.
Таким чином, якщо фізична особа викуповує орендовану нею земельну ділянку державної або комунальної власності на підставі договору купівлі-продажу, то фізична особа є платником земельного податку з дати державної реєстрації права власності на земельну ділянку. До дати державної реєстрації права власності на земельну ділянку сплачується орендна плата відповідно до договору оренди землі.
У разі, якщо земельна ділянка у власності дитини, хто сплачує податок?
Платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, а об’єктами оподаткування — земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності (статті 269, 270 Податкового кодексу України — далі ПКУ).
Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру (п. 286.1 ст. 286 ПКУ).
Грошові зобов’язання малолітніх/неповнолітніх осіб виконуються їх батьками (усиновителями), опікунами (піклувальниками) до набуття малолітніми/неповнолітніми особами цивільної дієздатності в повному обсязі. Батьки (усиновителі) малолітніх/неповнолітніх і малолітні/неповнолітні у разі невиконання грошових зобов’язань малолітніх/неповнолітніх несуть солідарну майнову відповідальність за погашення грошових зобов’язань та/або податкового боргу (п. 99.2 ст. 99 ПКУ).
Згідно із п. 1 ст. 34 Цивільного кодексу повну цивільну дієздатність має фізична особа, яка досягла 18 років (повноліття).
Перелік категорій фізичних осіб, які звільняються від сплати земельного податку, визначено у п. 281.1 ст. 281 ПКУ. Пільги щодо сплати земельного податку для малолітніх та неповнолітніх дітей ПКУ не передбачені.
Отже, земельний податок за земельні ділянки, що знаходяться у власності малолітніх та неповнолітніх дітей, нараховується на загальних підставах, і сплачується батьками, опікунами або самими малолітніми та неповнолітніми дітьми за допомогою батьків чи піклувальників.
Які земельні ділянки та за яких умов не оподатковуються?
З 01.01.2018 р. звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для категорій фізичних осіб, які визначені п. 281.1 ст. 281 Податкового кодексу, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межа граничних норм:
для ведення особистого селянського господарства — у розмірі не більш як 2 га;
для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах — не більш як 0,25 га, в селищах — не більш як 0,15 га, в містах — не більш як 0,10 га;
для індивідуального дачного будівництва — не більш як 0,10 га;
для будівництва індивідуальних гаражів — не більш як 0,01 га;
для ведення садівництва — не більш як 0,12 га.
Якщо фізична особа, визначена у п. 281. 1 ст. 281 Кодексу, має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання і загальна площа таких земельних ділянок перевищує граничні норми відведення, то така особа до 1 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі та копію документів, що посвідчують право такої особи на пільгу, (паспорт, пенсійне посвідчення, посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС», посвідчення «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи», посвідчення «Учасник бойових дій», посвідчення «Інваліда війни, (першої і другої групи)», посвідчення «Учасник війни», посвідчення «Члена сім’ї загиблого» тощо) до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки про самостійне обрання (зміну) земельних ділянок для застосування пільги.
Пільга починає застосовуватись до обраних земельних ділянок з базового податкового (звітного) періоду, у якому подано заяву.
Тобто якщо до 1 травня поточного року така фізична особа не подала до контролюючого органу відповідну заяву, то у поточному році будуть оподатковуватись усі земельні ділянки, які є у власності, крім земельної ділянки, на яку подано заяву у попередніх роках.
Якщо заява подана після 1 травня поточного року, то пільга починає застосовуватись до обраних земельних ділянок з наступного податкового (базового) періоду.
Якщо фіскальні органи не нарахували земельний податок, чи понесе в такому випадку відповідальність фізична особа?
Відповідно до п. 287.2 ст. 287 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) облік фізичних осіб – платників земельного податку (далі – податок) і нарахування відповідних сум проводяться контролюючими органами за місцем знаходження земельної ділянки щороку до 1 травня.
Пунктом 286.5 ст. 286 ПКУ визначено, що нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 ПКУ.
При переході права власності на земельну ділянку від одного власника – фізичної особи до іншого протягом календарного року контролюючий орган надсилає (вручає) податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.
Податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (п. 287.5 ст. 287 ПКУ).
Якщо контролюючий орган не надіслав податкове (податкові) повідомлення-рішення у строки, встановлені ст. 287 ПКУ, фізичні особи звільняються від відповідальності, передбаченої ПКУ за несвоєчасну сплату податкового зобов’язання (п. 287.9 ст. 287 ПКУ).
Податкове зобов’язання з земельного податку може бути нараховане за податкові (звітні) періоди (роки) в межах строків, визначених п. 102.1 ст. 102 ПКУ (п. 287.10 ст. 287 ПКУ).
Хто є платником земельного податку  у випадку  оренди будівель?
Підставою виникнення податкових зобов’язань з плати за землю є право власності на земельну ділянку або право користування нею (п. 287.1 ст. 287 Податкового кодексу України), що обчислюються за даними Державного земельного кадастру. Отже, платниками плати за землю є суб’єкти господарювання, за якими зареєстровано право власності або користування земельною ділянкою.
Відповідно, у разі якщо орендар орендує будівлі або їх частини, що розташовані на земельних ділянках, власниками/користувачами яких є суб’єкти господарювання, в тому числі державної та комунальної форми власності, то обов’язок щодо декларування, нарахування та сплати податкових зобов’язань із земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної/комунальної власності, а також відповідальність за порушення правил їх нарахування та сплати, виникає у власника (орендодавця) такого майна.


ОДИН МІЛЬЯРД 39 МІЛЬЙОНІВ ГРИВЕНЬ ЄДИНОГО СОЦІАЛЬНОГО ВНЕСКУ СПЛАТИЛИ ДО ДЕРЖАВНИХ ЦІЛЬОВИХ ФОНДІВ ПЛАТНИКИ БУКОВИНИ
За підсумками січня-травня 2018 року страхувальники Чернівеччини перерахували  1039,3 млн.грн. єдиного соціального внеску. Таким чином, за п’ять місяців  надходження ЄСВ перевищили планові показники на 76,1 млн.грн. Порівняно з січнем-травнем минулого року забезпечено приріст надходжень на 232,8 млн. грн.
Повідомив в.о.начальника Головного управління ДФС у Чернівецькій області Віталій Шпак.
Роботодавцями, які нараховують єдиний внесок на суми заробітної плати та винагороди за договорами ЦПХ, сплачено 853,3 млн.грн. Від фізичних осіб-підприємців та осіб, які проводять незалежну професійну діяльність надійшло 127,1 млн.грн. Єдиний внесок нарахований на суми грошового забезпечення військовослужбовців перевищив 57,3 млн.грн.
У Головному управління ДФС у Чернівецькій області звертають увагу, що 08.06.2018р набере чинності Наказ Міністерства фінансів України від 29.03.2018 р. №393 яким затверджено зміни до Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що регламентується наказом Міністерства фінансів України від 24 листопада 2014 року  № 1162. Змінами до Порядку  визначено форму Заяви про взяття на облік платника єдиного внеску (члена фермерського господарства) (форма №12-ЄСВ) та процедури взяття на облік платників єдиного внеску – членів фермерського господарства та удосконалено деякі процедури обліку платників єдиного внеску у частині заміни повідомлення про взяття на облік платників єдиного внеску (форма №2-ЄСВ), на яких не поширюється дія Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань».
 
ЄДИННИКИ  СПЛАТИЛИ ДО КАЗНИ БУКОВИНИ ПОНАД 162,1 МЛН. ГРН.
Про це  інформує очільник Головного управління ДФС у Чернівецькій області Віталій Шпак. За його словами, на Буковині минулорічні показники по сплаті єдиного податку перевищено на 27,4 млн. грн. В цілому, впродовж січня – травня 2018 року завдяки платникам єдиного податку місцеві скарбнички Чернівецької області поповнились на 162,1 млн. грн.
З початку року, фізичні особи – платники єдиного податку спрямували до казни майже 124,4  млн. грн. Підприємства – єдинники сплатили 26,7 млн. грн., а сільгоспвиробники області більше 11 млн. грн. – деталізує посадовець.
Такі стабільні надходження єдиного податку свідчать про сумлінність платників податків та їх розумінню, що для здійснення економічних змін регіону насамперед необхідні фінансові ресурси.
Однак, слід пам’ятати, для 1 та 2 груп єдинників встановлено штраф за несвоєчасну сплату авансових внесків ЄП, який дорівнює 50% ставки єдиного податку. (у 2018 році: 1 група –  88,10 грн.2 група  – 372,30 грн.)
Підприємці, які відносяться до 3 групи, сплачують ЄП протягом 10 днів після закінчення граничного строку подання квартальної податкової декларації. У разі затримки сплати до них застосовуються наступні штрафні санкції: якщо термін затримки менше 30 днів  у розмірі 10% погашеної суми боргу, більше 30 днів  у розмірі 20%.
Крім того, за наявності податкового боргу (недоплати податку) на кожне 1-ше число місяця протягом двох послідовних кварталів платник зобов’язаний перейти на загальну систему оподаткування (пп. 298.2.3 ПК).
 
ДО ФІСКАЛЬНОЇ СЛУЖБИ БУКОВИНЦІ МОЖУТЬ ЗВЕРНУТИСЬ ІЗ ЗАПИТОМ НА ПУБЛІЧНУ ІНФОРМАЦІЮ
Наголошують у Головному управління ДФС у Чернівецькій області.  Та  повідомляють, протягом січня – травня поточного року, на адресу фіскальної служби Буковини поштоюта електронною поштою надійшло 20 інформаційних запитів на публічну інформацію.
У відомстві деталізують, здебільшого респонденти зверталися з проханням надати інформацію щодо нарахованих сум ЄСВ та щодо надання реквізитів сплати податків, про кількість припинених ФОП, щодо кількості легкових автомобілів, які підлягають оподаткуванню, а також про надання інформації по кількості застрахованих осіб.
За категорією запитувачів: 6 запитів надійшло від громадян, 10 від юридичних осіб. Крім того, 4 запити переадресовано від інших органів виконавчої влади, як розпоряднику інформації.
Всі запити розглянуто та опрацьовано у строк, встановлений  частиною 1 ст.20 Закону України «Про доступ до публічної інформації», з яких повністю задоволено 15 запитів, відмовлено по 2 запитам, у зв’язку з тим, що інформація стосувалася діяльності третіх осіб та 3 запита надіслано належним розпорядникам інформації.
У регіональній фіскальній службі нагадують, з інформацією щодо запитів на отримання доступу до публічної інформації, можна ознайомитись на офіційному порталі «Територіальні органи ДФС у Чернівецькій області» у розділі «Публічна інформація» за посиланням: http://cv.sfs.gov.ua/dfs-u-regioni/golov-upr/dostup-do-publichnoi-info/.


ВІТАЛІЙ ШПАК: ПОДАТОК НА НЕРУХОМІСТЬ – КЛЮЧОВЕ ДЖЕРЕЛО РОЗВИТКУ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД
Це наголошував в.о. начальника Головного управління ДФС у Чернівецькій області Віталій Шпак під час інтерв’ю:
Віталію Петровичу? Як цього року буковинці сплачують податок на нерухоме майно?
Цьогоріч податок на нерухомість платники сплачують за ставками 2017 року та з використанням пільг, які були законодавчо визначені у цей період. Необхідно врахувати ,що ставки та пільги з податку встановлюють органи місцевого самоврядування. Обчислення суми податку здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості. Податок нараховується та сплачується лише за ту площу, яка перевищує пільгову.
Законодавством визначено , що до 1 липня 2018 року повідомлення – рішення про суму нарахованого податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, надсилається  власникам «понаднормових» квадратними метрів житлової площі. Відтак упродовж 60 календарних днів, з дня отримання повідомлення-рішення від органу ДФС, такі платники зобов’язані перерахувати суму податку на вказані у повідомленні реквізити. Тобто кінцевий термін сплати припадає на 28 серпня 2018 року.
Яка нерухомість може оподатковуватися ? За яку площу потрібно платити податок?
Оскільки податок на нерухомість належить до місцевих, то в різних селах, селищах , містах встановлені різні ставки( але не більше 1,5 відсотка за 1 кв.м. від мінімальної заробітної плати станом на 1 січня 2017 р.) Так само органи місцевого самоврядування визначають і пільги, у тому числі й нульову ставку податку. Щоправда, пільги не поширюються на нерухомість з великою площею.
Заплатити податок на нерухомість буковинці зобов’язані, якщо: площа квартири перевищує 60 кв. метрів., площа будинку перевищує 120 кв. метрів. Сумарна площа квартири і будинки понад 180 кв. метрів. Для квартири площа якої перевищує 300 кв. метрів або будинку площею більше 500 кв. метрів податок визначено у розмірі 25 тис. гривень на рік.
Платником податку на нерухоме майно є кожен, хто володіє нерухомістю, яка потрапляє під оподаткування.
Розрахунок податку простий – тобто, якщо ставка податку у вашому населеному пункті 0,5%, то податок за кожен «зайвий» квадратний метр становитиме 16 гривень. Це 0,5% від мінімальної зарплати у 2017 році (3200 гривень). Якщо ставка 1% – 32 гривні за кв. метр, 1,5% – 48 гривень.
Хочу звернути увагу, що платники мають право до 1 липня звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо: об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку; розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку; права на користування пільгою зі сплати податку; розміру ставки податку; нарахованої суми податку. Також громадяни мають право подати заяву для нарахування податку якщо інформація про їхню нерухомість відсутня у Реєстрі.
Яка житлова та нежитлова нерухомість не є об’єктом оподаткування?
Повний перелік такої «пільгової» нерухомості визначено нормами ПКУ ст.266.2.2. Серед основних – це об’єкти житлової нерухомості, які належать — багатодітним та прийомним сім’ям, в яких 5 або більше дітей, а також дітям-сиротам та дітям з обмеженими можливостями, які виховуються тільки одним із батьків (не більше одного житлового приміщення на одну дитину); будівлі  дитячих будинків сімейного типу; об’єкти житлової та нежитлової нерухомості що належать громадянам, які проживають у зоні відчуження Чорнобильської АЕС; житлова нерухомість непридатна для проживання , у зв’язку з аварійним станом (якщо це офіційно визнано рішенням місцевої ради) та інші.
Чи є відмінності при сплаті податку , якщо квартира менше 60 кв. м., але здається в оренду?
Якщо громадянин у квартирі не проживає, а здає її в оренду, то необхідно заплатити податок  за всю площу, а не тільки за квадратні метри що перевищують  норму .
І насамкінець, чи передбачено штрафи за несвоєчасну сплату податку на нерухомість ?
Штрафи за несплату чи несвоєчасну сплату різних податків не різняться – нормами ПКУ встановлені такі штрафи:10% від непогашеної суми податкового боргу; – при затримці до 30 календарних днів; 20% від непогашеної суми податкового боргу; – при затримці більше 30 календарних днів. Якщо податок буде сплачено несвоєчасно, то після закінчення граничних строків для його сплати на суму податкового боргу нараховується пеня (з розрахунку 120% річних ставки НБУ, діючої на день виникнення податкового боргу).
Примітка: у 2017році місцеві бюджети Буковини отримали майже 25 млн. грн. податку на нерухоме майно, від початку цього року -10,8 млн. грн.
 
ЗЕМЛЕКОРИСТУВАЧІ ТА ВЛАСНИКИ ЗЕМЛІ СПЛАТИЛИ
ДО БУКОВИНСЬКОЇ КАЗНИ ПОНАД 111,2 МЛН. ГРН.
З початку 2018 року сума надходжень плати за землю, яка надійшла до місцевих скарбничок області від землекористувачів та власників землі перевищила минулорічний показник на 4,8 млн. грн. – повідомили у Головному управлінні ДФС у Чернівецькій області.
Загалом, за п’ять місяців цього року, юридичні особи сплатили понад 84,6 млн. грн. земельного податку. Надходження від плати за землю фізичними особами, цьогоріч склали 26,6 млн. грн.
У регіональному фіскальному відомстві наголошують, поряд із ПДФО та єдиними податком плата за землю відіграє важливу роль у фінансуванні бюджетної сфери територіальної громади регіону. У сумарному еквіваленті плата за землю займає третє місце серед бюджетоформуючих податків загальних доходів територіальних громад Буковини. Наразі її доля у надходженнях місцевих бюджетах регіону складає 11 відсотків.
Незважаючи на досить суттєвий рівень дохідності плати за землю до зведеного бюджету області, в Головному управлінні ДФС у Чернівецькій області звертають увагу власників землі і землекористувачів – юридичних осіб та громадян на своєчасності розрахунків із бюджетом. Адже кошти, у вигляді земельного податку та орендної плати за землю, спрямовуються до скарбничок місцевих громад на її розвиток або вирішення соціально-економічних питань.


ДЛЯ ПЕРЕХОДУ НА СПРОЩЕНУ СИСТЕМУ ОПОДАТКУВАННЯ З III КВАРТАЛУ НЕОБХІДНО ПОДАТИ ЗАЯВУ ДО 15 ЧЕРВНЯ
 
Нагадують у Головному управлінні ДФС у Чернівецькій області. Відповідно до Податкового кодексу України перехід на спрощену систему оподаткування  суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів, може здійснити один раз протягом календарного року.
Перехід на спрощену систему оподаткування здійснюється шляхом подання відповідної заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу.
Відтак, слід знати, граничним терміном подання заяви для  переходу на спрощену систему оподаткування з IІI кварталу 2018 року є 15 червня 2018 року.
До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік.
Перехід на спрощену систему оподаткування може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб’єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені для відповідних груп платників єдиного податку (п.291.4 ст.291 Кодексу).
 
МІЛЬЯРДНИЙ РУБІЖ ПЕРЕВИЩИЛИ
НАДХОДЖЕННЯ ПОДАТКІВ ТА ЗБОРІВ ДО МІСЦЕВИХ БЮДЖЕТІВ БУКОВИНИ
Упродовж п’яти місяців нинішнього року до бюджетів територіальних громад Чернівеччини надійшло 1007,9 млн.грн.  податкових платежів. Завдання територіальних громад виконано на 107,2 відсоткиТа на 20 відсотків, або на 167,8 млн.грн. перевищило минулорічний показник.
Уже традиційно основним джерелом надходжень до бюджетів Буковини став податок на доходи фізичних осіб, якого надійшло 635,1 млн.грн.Приріст до минулорічного показника склав 137,1 млн.грн., а планові показники виконано на 107,7 відсотків. Другою за значенням складовою наповнення бюджетів територіальних громад є єдиний податок з юридичних та фізичних осіб, який досяг суми у 162,2 млн.грн. Податок на майно додав до місцевої казни 123 млн.грн. Це плата за землю, яка досягла 111,3 млн.грн.,  податок на нерухоме майно у сумі 10,8 млн.грн. і транспортний податок – 0,9 млн.грн. Акциз з роздрібної торгівлі підакцизних товарів приніс місцевим бюджетам – 45,5 млн.грн.
Крім того місцеві бюджети Буковини отримали за користування лісом, надрами й водою – 16,6 млн.грн., 14,0 млн.грн. податку на прибуток, за ліцензії на право оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами місцеві бюджети отримали 4,9 млн.грн.
 «Дуже важливо, щоб платники податків бачили і відчували, що їх кошти йдуть на поліпшення якості життя. Адже саме механізм фінансової децентралізації дозволяє територіальним громадам краю отримувати у своє розпорядження значні кошти, активно розвиватися та вдосконалювати інфраструктуру» – зазначив в.о. начальника Головного управління ДФС у Чернівецькій області Віталій Шпак.
 
 
УДОСКОНАЛЕНО ПОРЯДОК ФОРМУВАННЯ ПЛАНУ-ГРАФІКА ПРОВЕДЕННЯ ДОКУМЕНТАЛЬНИХ ПЕРЕВІРОК ПЛАТНИКІВ
У Головному управлінні ДФС у Чернівецькій області звертають увагу, що Наказом Міністерства фінансів України від 26.03.2018 №386, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.04.2018 за №465/31917, внесено зміни до Порядку формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків.
Внесеними змінами вдосконалено процедури формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків, оновлено перелік критеріїв ризику від провадження діяльності платників податків та поділ їх за ступенями.
Зокрема, до переліку критеріїв ризику для платників податків — юридичних осіб включено 28 нових критеріїв.
Так, у оновленому Порядку для платників податків — юридичних осіб визначено 69 критеріїв ризику несплати податків, у тому числі 21 — високого ступеня ризику, 20 — середнього та 7 — незначного. Для банківських установ — 25, небанківських установ — 29, постійних представництв та представництв нерезидентів — 16, суб’єктів господарювання — учасників ЗЕД — 21, платників податків – фізичних осіб — 27, платників податків — юридичних осіб з питань правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб та ЄСВ — 21.
Використання зазначених критеріїв дозволяє задіяти механізм першочергового реагування на ті підприємства, щодо яких існує велика вірогідність недоплати або приховування об’єкта оподаткування.
Наказ Міністерства фінансів України № 386 опубліковано в «Офіційному віснику України» №41 від 29.05.2018.


БУКОВИНСЬКІ ПЛАТНИКИ СПЛАТИЛИ 2,8 МЛН. ГРН. ПРИРОДООХОРОННОГО ПОДАТКУ
У Головному фіскальному відомстві Буковини повідомляють, за п’ять місяців 2018 року платники податку Чернівецької області сплатили до зведеного бюджету понад 2,8 млн. грн. екологічного податку. З них, держбюджет отримав 1,2 тис. грн., решту – 1,6 млн. грн. місцевий бюджет.
У регіональній фіскальній службі зазначають, екологічний податок є основним джерелом фінансування заходів, спрямованих на захист навколишнього середовища та раціональне використання природних ресурсів.
Також нагадують, що статтею 250 Податкового кодексу базовим податковим (звітним) періодом для екологічного податку визначено календарний квартал. Відповідно до пункту 250.2 статті 250 Кодексу платники податку складають податкові декларації за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 715 та подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до контролюючих органів та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації.
 
ДФС БУКОВИНИ: АКТУАЛЬНІ ЗАПИТАННЯ – ВІДПОВІДІ ЩОДО СПЛАТИ ЄДИНОГО СОЦІАЛЬНОГО ВНЕСКУ ПІДПРИЄМЦЯМИ
 
Фізична особа – підприємець є інвалідом ІІ групи. Чи потрібно їй сплачувати ЄСВ за себе?
Платниками єдиного внеску є фізичні особи  підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування (п. 4 частини першої ст. 4 Закону про ЄСВ).
Базу нарахування єдиного внеску для зазначеної категорії платників визначено ст. 7 цього Закону.
Єдиний внесок для платників, зазначених у ст. 4 Закону про ЄСВ, встановлюється у розмірі 22 % визначеної ст. 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску (частина п’ята ст. 8 Закону).
Водночас фізичні особи  підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу (частина четверта ст. 4 Закону про ЄСВ).
Отже, фізичні особи  підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.
Фізична особа з 24.04.2018 р. зареєструвалася як ФОП, яка застосовує спрощену систему оподаткування. Із зазначеної дати і до теперішнього часу вона не працювала та не одержувала доходу. Чи може вона не сплачувати ЄСВ?
Платниками єдиного внеску є фізичні особи  підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування (п. 4 частини першої ст. 4 Закону про ЄСВ).
Згідно з п. 3 частини першої ст. 7 цього Закону для ФОП, які обрали спрощену систему оподаткування, єдиний внесок нараховується на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом про ЄСВ. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Мінімальний страховий внесок  це сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця (п. 5 частини першої ст. 1 Закону про ЄСВ).
Частиною п’ятою ст. 8 цього Закону для зазначеної категорії платників установлено обов’язкову ставку єдиного внеску, що дорівнює 22 % бази нарахування.
Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (частина 12 ст. 9 Закону про ЄСВ).
Згідно з абзацом третім частини восьмої ст. 9 Закону про ЄСВ фізичні особи  підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20  числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (19 квітня, 19 липня, 19 жовтня, 19 січня). При цьому мінімальний страховий внесок у 2018 р. за місяць становить 819,06 грн, за квартал  2 457,18 грн.
Право на звільнення від сплати єдиного внеску за себе мають, зокрема, ФОП, які обрали спрощену систему оподаткування за умови, що вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону № 1058, та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску винятково за умови їхньої добровільної участі у системі загально­обов’язкового державного соціального страхування (частина четверта ст. 4 Закону про ЄСВ).
Таким чином, ФОП, які обрали спрощену систему оподаткування, сплачують єдиний внесок незалежно від того, отримували вони дохід чи ні. Винятком є ФОП за умови, що вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону № 1058, та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.
 
ПРИ ЗМІНІ ПРІЗВИЩА ПЛАТНИК ЗОБОВ’ЯЗАНИЙ ВПРОДОВЖ МІСЯЦЯ ПОВІДОМИТИ ФІСКАЛЬНУ СЛУЖБУ
Наголошують у Головному управлінні ДФС у Чернівецькій області. Та роз’яснюють, у кожного громадянина є свій індивідуальний реєстраційний номер облікової картки платника податків, крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від нього, та облік яких ведеться в окремому реєстрі за серією та номером паспорта.
У Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків на кожну фізичну особу заведена облікова картка, в якій міститься така інформація (п. 70.2 Податкового кодексу України): прізвище, ім’я та по батькові; дата народження; місце народження (країна, область, район, населений пункт); місце проживання, а для іноземних громадян – також громадянство; серія, номер свідоцтва про народження, паспорта (аналогічні дані іншого документа, що посвідчує особу), ким і коли виданий.
Відтак, слід знати, згідно п. 70.5 Кодексу фізична особа несе відповідальність згідно із законом за достовірність інформації, що подається для реєстрації у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків. Відповідно до п. 70.7 ПКУ у разі зміни будь-якої інформації з переліку, наведеного вище, громадянин повинен подати до фіскальної служби відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки фізичної особи – платника податків протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання заяви за формою № 5 ДР.
Внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків
здійснюється протягом трьох робочих днів від дня подання фізичною особою заяви за формою № 5 ДР до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання). У разі звернення до будь-якого контролюючого органу строк внесення змін до Державного реєстру може бути продовжено до п’яти робочих днів.


Від буковинських платників надійшло до казни понад 37,3 млн. грн. рентних платежів
З початку поточного року платники податків регіону сплатили до Зведеного бюджету 37,3 мільйонів гривень рентних платежів – інформують у Головному фіскальному відомстві Буковини
Зазначену суму податків сплатили представники підприємництва, які являються платниками рентної плати за спеціальне використання води, за спеціальне використання лісових ресурсів та рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин. 
Відтак, у розрізі податків розподіл такий: суттєві кошти надійшли від суб’єктів господарювання, які використовують лісові угіддя. Вони забезпечили до казни 18,7 мільйонів гривень надходжень. Рентна плата за користування надрами займає друге місце серед даних платежів – 10,8 мільйонів гривень. Рентної плати за спеціальне використання водних ресурсів надійшло 7,8 мільйонів гривень – пояснюють у відомстві.
Слід зазначити, що до Державного бюджету України поступило 20,8 мільйонів, а місцеві бюджети отримали 16,5 мільйонів гривень.
 
За незаконне придбання спирту з метою збуту суд оштрафував буковинця та конфіскував в дохід держави речові докази
Про це повідомляють у Головному управлінні ДФС у Чернівецькій області. Зокрема , в лютому цього року в результаті проведених оперативно-пошукових заходів, працівниками податкової міліції в Кельменецькому районі Чернівецької області неподалік державного кордону було виявлено факт транспортування автомобілем  «КАМАЗ» етилового спирту, який знаходився в металевій цистерні.
Відносно власника даного транспортного засобу було внесено до ЄРДР кримінальне провадження за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 204 КК України, в лютому власника даного авто було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч.1 ст. 204 КК України а справа скерована до суду.
 Кельменецьким районним судом громадянина визнано винним у вчиненні злочину передбаченого  ч. 1 ст. 204 ККУ. На нього накладено штраф у розмірі 17 000 грн . речові докази по справі: автомобіль «Камаз» та етиловий спирт в кількості 1,5 тони – конфісковано в дохід держави.
Рішення Кельменецького районного суду підтвердив Апеляційний суд Чернівецької області .
Транспортний засіб «КАМАЗ» та 1,5 тони етилового спирту (згідно висновку експерта) , орієнтовною вартістю понад 1 млн. грн., вилучено для подальшої реалізації та стягнення коштів в дохід держави згідно чинного законодавства України.
 
 
З  08 червня 2018 р. набрав чинності порядок обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування
У Головному управлінні ДФС у Чернівецькій області звертають увагу, що 08.06.2018р набрав чинності Наказ Міністерства фінансів України від 29.03.2018 р. №393 яким затверджено зміни до Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що регламентується наказом Міністерства фінансів України від 24 листопада 2014 року  № 1162.
Зміни внесені до:
– форми Заяви про взяття на облік платника єдиного внеску (члена фермерського господарства) (форма №12-ЄСВ) та процедури взяття на облік платників єдиного внеску – членів фермерського господарства;
 процедури обліку платників єдиного внеску у частині заміни повідомлення про взяття на облік платників єдиного внеску (форма №2-ЄСВ), на яких не поширюється дія Закону України від 15 травня 2003 року №755 «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань»;
 особливостей обліку відокремлених підрозділів іноземних компаній, організацій, включених до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.
У разі внесення змін до даних, що вказуються у повідомленні за формою № 2-ЄСВ (найменування, прізвище, ім’я, по батькові, місцезнаходження, місце проживання платника єдиного внеску, місцезнаходження контролюючого органу, у якому платник єдиного внеску перебуває на обліку, тощо) повідомлення за формою №2-ЄСВ підлягає заміні у контролюючому органі. Для отримання нового повідомлення платник єдиного внеску повинен подати до контролюючого органу заяву, із зазначенням причин заміни, та попереднє повідомлення. Контролюючий орган протягом двох робочих днів після такого звернення направляє платнику податків нове повідомлення. У такому самому порядку видається нове повідомлення замість зіпсованого чи втраченого.


З 02 ЛИПНЯ 2018 РОКУ БУДУТЬ ДІЯТИ НОВІ РЕКВІЗИТИ РАХУНКІВ ДЛЯ ЗАРАХУВАННЯ НАДХОДЖЕНЬ ДО ДЕРЖАВНОГО ТА МІСЦЕВИХ БЮДЖЕТІВ!
ДФС у Чернівецькій області  повідомляє, що відповідно до наказів  Міністерства фінансів  України від 29.01.2013 № 43 « Про затвердження Порядку казначейського обслуговування  доходів та інших надходжень державного бюджету», від 23.08.2012 № 938 « Про затвердження Порядку казначейського обслуговування  місцевих бюджетів» та від 22.06.2012 № 758 «Про затвердження Порядку відкриття та закриття рахунків  у національній  валюті в органах Державної казначейської служби України» із змінами  з  02 липня 2018 року запроваджується централізована модель  виконання дохідної частини державного та  місцевих бюджетів.
Тобто з 02 липня 2018 року  будуть діяти  нові реквізити рахунків для зарахування надходжень до державного та місцевих бюджетів, відкритих на балансі  Державної казначейської служби України. З інформацією стосовно банківських реквізитів для сплати податків можна ознайомитись на офіційному порталі «Територіальні ооргани ДФС у Чернівецькій області» у розділі «Бюджетні рахунки» за посиланням: http://cv.sfs.gov.ua/byudjetni-rahunki/.
 
ДЕКЛАРАЦІЮ З ПДВ ЗА ЧЕРВЕНЬ 2018 РОКУ ПОДАЄМО З НОВИМИ ДОДАТКАМИ
У Головному управлінні ДФС у Чернівецькій області звертають увагу, що з 01 червня 2018 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 23.03.2018 р. № 381 яким змінено Додатки та Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, що затверджені наказом Мінфіну від 28.01.2016 р. № 21, а саме:
• доповнено додаток 9 (ДС9) до декларації з ПДВ новим полем 06 “Дата включення до Реєстру отримувачів бюджетної дотації”;
• викладено в новій редакції норми п. 18 розд. ІІІ Порядку, відповідно до якого в таблиці 1 додатка 9 (ДС9) потрібно зазначати обсяг податкових зобов’язань із ПДВ із постачання товарів за результатами діяльності за операціями, визначеними п. 161.3 Закону № 1877, розрахований за даними податкових накладних за відповідний звітний (податковий) період, зареєстрованих у ЄРПН. Тому згідно з цими змінами таблиця 1 додатка 9 (ДС9) складається з таких двох рядків:
– рядок 1 – “Обсяг операцій з постачання товарів за результатами діяльності за операціями, визначеними пунктом 161.3 статті 161 Закону України “Про державну підтримку сільського господарства України” (без податку на додану вартість)”;
– рядок 2 – “Сума податку на додану вартість, нарахована за операціями, визначеними пунктом 161.3 статті 161 Закону України “Про державну підтримку сільського господарства України”, відповідно до обсягу постачання товарів, зазначеного в рядку 1″;
• доповнено додаток 1 (Д1) двома новими таблицями (1.1 і 1.2), у яких зазначатимуть:
– відомості з таблиці 1 додатка 1 (Д1) про коригування податкових зобов’язань у разі збільшення суми компенсації за звітний (податковий) період на підставі розрахунків коригування, складених у звітному (податковому) періоді та не зареєстрованих у ЄРПН, на дату подання декларації з ПДВ (таблиця 1.1);
– відомості про коригування податкових зобов’язань у разі збільшення суми компенсації за минулі звітні (податкові) періоди на підставі розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 01.07.2015 та не зареєстрованих у ЄРПН на дату подання декларації з ПДВ (крім розрахунків коригування, які складені у звітному (податковому) періоді, за який подають таку декларацію, та які не зареєстровані в ЄРПН, що зазначені в таблиці 1.1 додатка 1(Д1)) (таблиця 1.2);
• доповнено додаток 5 (Д5) двома новими таблицями, у яких зазначатимуть:
– відомості з таблиці 1 додатка 5 (Д5) про включені суми ПДВ, указані в податкових накладних, не зареєстрованих у ЄРПН на дату подання декларації з ПДВ, до суми податкових зобов’язань за звітний (податковий) період (таблиця 1.1);
– відомості про суми ПДВ, указані в податкових накладних, складених з 01.07.2015 і включених до суми податкових зобов’язань за минулі звітні (податкові) періоди та не зареєстрованих у ЄРПН на дату подання декларації з ПДВ (крім податкових накладних, які складені у звітному (податковому) періоді, за який подають таку декларацію, та які не зареєстровані в ЄРПН, що зазначені в таблиці 1.1 додатка 5 (Д5)) (таблиця 1.2).
Відомості до таблиць 1.2 додатка 1 (Д1) та додатка 5 (Д5) вносять одноразово у звітному (податковому) періоді, за який уперше подають декларацію, з урахуванням зазначених змін.
Відповідно до норм п. 46.6 ст. 46 Податкового Кодексу оновлені форми податкової звітності застосовують для звітування за період, наступний за періодом їх офіційного опублікування. Таким чином, платники ПДВ повинні будуть заповнювати оновлені додатки під час подання декларації з ПДВ за червень 2018 року (ІІ квартал 2018 року).
 
ДФС БУКОВИНИ: АКТУАЛЬНІ ЗАПИТАННЯ – ВІДПОВІДІ ЩОДО ЗАСТОСУВАННЯ НОРМ ПКУ ПРИ СПЛАТІ ПОДАТКУ НА НЕРУХОМЕ МАЙНО, ВІДМІННЕ ВІД ЗЕМЕЛЬНОЇ ДІЛЯНКИ
Який порядок нарахування податку на нерухоме майно у випадку відсутності правовстановлюючих документів на об’єкти нерухомості?
Згідно з пп. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу платниками податку на нерухоме майно є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
При цьому в разі перебування об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб Податковим кодексом визначено платників податку таким чином:
якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку;
якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;
якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.
Об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно відповідно до п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка, а базою оподаткування — загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток (п. 266.3 ст. 266 Кодексу).
База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, зокрема їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється ними самостійно виходячи із загальної площі кожного окремого об’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт.
За умови виникнення права власності на новостворений (нововведений) об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості декларація подається платником протягом 30 календарних днів з дня виникнення такого права, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло це право.
У разі переходу права власності на нерухоме майно від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника цього майна за період з 1 січня цього року до початку місяця, в якому припинилося право власності на майно, а для нового власника — починаючи з місяця, в якому він набув права власності (п. 266.8 ст. 266 Податкового кодексу).
Таким чином, підставою для нарахування та сплати податку на нерухоме майно є право власності на житлову та/або нежитлову нерухомість.
Що є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки?
Відповідно до п.п. 266.2.1 п. 266.2 ст.266 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
Чи є платником податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, ФО який має право власності на нежитлове приміщення як ФОП?
Відповідно до п.п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та нежитлової нерухомості.
Пунктом 1 ст. 320 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-ІУ зі змінами і доповненнями (далі – ЦКУ) визначено, що власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом.
Суб’єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи.
Фізичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, в тому числі і нерухомого майна комерційного призначення, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати (ст. 325 ЦКУ).
Оскільки ст. 266 ПКУ не визначено такого платника як фізична особа – підприємець, то такий платник – власник об’єктів житлової та нежитлової нерухомості сплачує податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за нормами, передбаченими для фізичних осіб.

ПОДАТКОВІ МІЛІЦІОНЕРИ ВИЛУЧИЛИ ЦИГАРОК НА ПОНАД 1,8 МЛН. ГРН.
Вчора податковими міліціонерами Головного управління ДФС у Чернівецькій області та спільною міжвідомчою групою у складі співробітників ВВБ по Чернівецькому прикордонному загону, ВБКОЗ УСБУ в Чернівецькій області і  Управління захисту економіки в Чернівецькій області вилучено з незаконного обігу 89 ящиків цигарок без марок акцизного податку України. Про це повідомляє – Перший заступник начальника Головного управління ДФС у Чернівецькій області полковник податкової міліції Сергій Олексійович Гакман.
За його словами, в рамках проведення операції «Акциз-2018 та «Рубіж-2018» на виїзді з м. Новодністровськ  було зупинено транспортний засіб марки «Рено Меган».
З письмової згоди власника даний транспортний засіб було оглянуто – підозра підтвердилася, оскільки автомобіль був заповнений ящиками з цигарками виробництва Республіка Молдова без марок акцизного податку України.
66750 пачок тютюнових виробів, орієнтовною вартістю 1,8 млн. грн. та транспортний засіб орієнтовною вартістю 250 тис. грн. вилучено.
Зокрема, вилучено цигарок: 30 ящиків марки «Прима», 9  ящиків марки «Ритм», 30 ящиків марки «Фаворит» , 20 ящиків  марки «Ліра».
Наразі вирішується питання щодо внесення даного факту до ЄРДР за ч.1 ст.204 КК України.
 
ВІТАЛІЙ ШПАК: ДЛЯ ЗРОСТАННЯ НАДХОДЖЕНЬ ДО БЮДЖЕТІВ НЕОБХІДНО ЗАДІЯТИ ВЕСЬ «ТІНЬОВИЙ» РЕСУРС
Про це йшла мова на нараді, що відбулася днями у Головному управлінні ДФС у Чернівецькій області. Нарада відбулася за участі начальників управлінь в районах та м. Чернівцях, відділу податкової міліції та керівників структурних підрозділів обласного апарату. Головував на засіданні в.о. начальника Віталій Петрович Шпак.
Звертаючись до колег Віталій Шпак наголосив на необхідності вжиття заходів щодо безумовного виконання індикативних показників доходів до зведеного бюджету ,за рахунок відпрацювання наявних резервів, розширення бази оподаткування..
Серед основних завдань –легалізації тіньової зайнятості, В першу чергу, це стосується виявлення і запобігання виплаті прихованої від оподаткування заробітної плати, використання праці найманих робітників без належного оформлення трудових відносин, використання різноманітних схем мінімізації фонду оплати праці з метою ухилення від сплати податку на доходи фізичних осіб і єдиного соціального внеску – акцентував увагу присутніх Віталій Петрович .
Також учасники засідання проаналізували ефективність декларування та сплати податку на прибуток , ПДВ. Йшлося найперше про платників які декілька звітних періодів поспіль декларують від’ємне значення – отримали доручення провести ретельний аналіз фінансово-господарської діяльності та відпрацювати виявлені схеми ухилення .
В ході наради розглядалися й інші питання, які потребують невідкладного завершення. Серед них – своєчасне формування та вручення податкових повідомлень-рішень платникам земельного та податку на нерухомість. А також безумовне залучення до оподаткування тих буковинців що мають «велику» нерухомість (для квартири площа якої перевищує 300 кв. метрів або будинку площею більше 500 кв. метрів).
 
ФІЗИЧНІ ОСОБИ – ПІДПРИЄМЦІ НА СПРОЩЕНІЙ СИСТЕМІ ОПОДАТКУВАННЯ ЯКІ МАЮТЬ ОБСЯГ ПОНАД 1 МЛНГРНПОВИННІ ЗАСТОСОВУВАТИ РРО
У Головному управлінні ДФС у Чернівецькій області вкотре нагадуютьщо фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку другої і третьої групякі здійснюютьрозрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послугзобовязані у разіперевищення в календарному році незалежно відобраного виду діяльності обсягу доходу понад 1000000 гривень;
Такожобовязково застосовуються РРО при здійсненні реалізації технічно складних побутових товарівщо підлягають гарантійному ремонтунезалежно від групи єдиногоподатку та обсягу річного доходу;  здійснення роздрібної торгівлі підакцизних товаріву тому числі пивом у пляшках і бляшанкахпроводити розрахункові операції на повнусуму покупки через зареєстрованіопломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуваннямвідповідних розрахункових документів.


ПРИВАТНІ ПІДПРИЄМЦІ – СПРОЩЕНЦІ СПЛАЧУЮТЬ ЄДИНИЙ ВНЕСОК ЗА СЕБЕ ДО  20 ЧИСЛА МІСЯЦЯ, ЩО НАСТАЄ ЗА КВАРТАЛОМ
Наголошують у Головному фіскальному відомстві Буковини. Так, відповідно до п. 4 частини першої ст. 4 Закону про ЄСВ платниками єдиного внеску є фізичні особи підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.
Платники єдиного внеску, зазначені у п. 4 частини першої ст. 4 цього Закону, зокрема фізичні особи  підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (абзац третій частини восьмої ст. 9 Закону про ЄСВ).
Згідно з пп. 4.6.2 п. 4.6 розділу четвертого Інструкції № 21-5 платники єдиного внеску, визначені пп. 2.1.3 п. 2.1 розділу другого цієї Інструкції (фізичні особи  підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування), можуть сплачувати єдиний внесок у вигляді авансового платежу у розмірі, який самостійно визначили, до 20 числа кожного місяця поточного кварталу. При цьому суми єдиного внеску, сплачені у вигляді авансових платежів, враховуються платником при остаточному розрахунку, який здійснюється ним за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.
Слід пам’ятати, останній день сплати єдиного соціального внеску за ІІ квартал 2018 року приватними підприємцями – платниками єдиного податку – 19 липня.
Зазначена категорія платників самостійно обчислює для себе суму єдиного внеску, яка не може бути менше мінімального страхового внеску на місяць (пп. 4.6.1 п. 4.6 розділу четвертого Інструкції № 21-5).
 
ПЛАТНИКИ ПОДАТКУ НА ДОХОДИ ФІЗИЧНИХ ОСІБ СПЛАЧУЮЧИ СТРАХОВІ ПЛАТЕЖІ – МАЮТЬ ПРАВО НА ПОДАТКОВУ ЗНИЖКУ
Головне управління ДФС у Чернівецькій області повідомляє, що згідно з пп. 166.3.5 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами і доповненнями (далі – ПКУ) платник податку на доходи фізичних оіб (далі – платник податку) має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати, зокрема суму витрат на сплату страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та пенсійних внесків, сплачених таким платником податку страховику – резиденту, недержавному пенсійному фонду, банківській установі за договорами довгострокового страхування життя, недержавного пенсійного забезпечення, за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, а також внесків на банківський пенсійний депозитний рахунок, на пенсійні вклади та рахунки учасників фондів банківського управління як самого платника, так і членів його сім’ї першого ступеня споріднення, які не перевищують (у розрахунку за кожний з повних чи неповних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування):
при страхуванні платника податку або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом платника податку, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління чи за їх сукупністю – суму, визначену в абзаці першому пп. 169.4  п. 169.4 ст. 169 ПКУ (у 2017 році – 2 240 грн. у розрахунку на місяць);
при страхуванні члена сім’ї платника податку першого ступеня споріднення або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління на користь такого члена сім’ї чи за їх сукупністю – 50 % суми, визначеної в абзаці першому пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, в розрахунку на кожного застрахованого члена сім’ї (у 2017 році – 1 120 грн. у розрахунку на місяць).
Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації про майновий стан і доходи, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (пп. 166.1.2 п. 166.1 ст. 166 ПКУ).
Слід зазначити, якщо платник податку до кінця податкового року, що настає за звітним, не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься (пп. 166.4 п. 166.4 ст. 166 ПКУ).