Головне управління ДФС у Чернівецькій області інформує:


На Буковині порушники податкового законодавства поповнили бюджет майже на 22 мільйони гривень

Упродовж трьох кварталів 2018 року за результатами контрольно-перевірочної роботи підрозділами аудиту Головного управління ДФС донараховано узгоджених податкових зобов’язань 21,9 млн.грн. Також зменшено від’ємне значення об’єкта оподаткування з податку на прибуток на 16,0 млн.грн. та зменшено від’ємне значення різниці між податковими зобов’язаннями та податковим кредитом з ПДВ в сумі 0,5 млн.грн.  Про це повідомила заступник начальника Головного управління ДФС у Чернівецькій області Наталія Чернівчан.

З використанням ризикоорієнтованої системи відбору платників, фахівцями фіскальної служби Чернівецької області впродовж січня-вересня 2018 року проведено 137 документальних перевірок (54 планових та 83 позапланових перевірок). Порівняно з аналогічним періодом минулого року кількість перевірок зменшилась більш ніж на чверть –  178 документальних перевірок (53 планових та 125 позапланових перевірок).

У відомстві зазначають, що під позапланові перевірки підпадають суб’єкти господарювання, які здійснюють не прозорий облік  господарської діяльності свідомо не сплачують або сплачують не в повному обсязі платежі до бюджету, використовуючи схеми мінімізації або ухилення від оподаткування.

 

ДФС Буковини: виплата дивідендів на користь нерезидентів не є контрольованою операцією

Фахівці Головного управління ДФС у Чернівецькій області звертають увагу платників податків на прибуток, що у зв’язку з надходженням запитів від платників податків стосовно впливу операцій з нарахування (виплати) дивідендів платником податку на прибуток на користь нерезидентів на об’єкт оподаткування податком на прибуток з метою визнання таких операцій контрольованими, Державна фіскальна служба Україникеруючись позицією Міністерства фінансів України, яка викладена улисті N 11420-10-10/25191від 26.09.2018 р., стосовно зазначеного питання, підготувала лист N29993/7/99-99-15-02-02-17від 27.09.2018 р.

Детальніше за посиланням : http://cv.sfs.gov.ua/media-ark/news-ark/354463.html

 

Понад 2,9 мільйони гривень штрафів застосовано до порушників у сфері торгівлі підакцизною продукцією

У Головному управлінні ДФС у Чернівецькій області зазначають, що виявлення порушень пов’язаних з продажем алкогольних напоїв та тютюнових виробів є одним з пріоритетів роботи  відомства.

Від початку року аудитори провели 192 фактичні перевірки суб’єктів господарювання, які здійснюють реалізацію алкогольних напоїв, тютюнових виробів та інших підакцизних товарів. До порушників застосовано 2,9 млн. грн. фінансових і штрафних санкцій, анульовано 16 ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями/тютюновими виробами за продаж алкогольних напоїв та тютюнових виробів особам, які не досягли 18-річного віку.

Найбільш типовими порушеннями були : роздрібна торгівля алкогольними напоями за цінами, нижчими від встановлених мінімальних оптово-відпускних та роздрібних цін – 93 випадки; роздрібна торгівля тютюновими виробами за цінами, вищими за встановлені максимальні роздрібні ціни – 26 випадків; порушення вимог ст. 153 Закону України від 19.12.1995 року №481/95-ВР в частині заборони продажу алкогольних напоїв на розлив суб’єктом господарювання без статусу суб’єкта громадського харчування –  22 випадки; роздрібна торгівля алкогольними напоями без наявності відповідних ліцензій – 20 випадків; продаж алкогольних напоїв та тютюнових виробів особам, які не досягли 18-річного віку – 16 випадків; роздрібна торгівля тютюновими виробами без наявності відповідних ліцензій – 8 випадків та ін.

У відомстві зазначають,   щоб мати додаткові кошти в бюджетах на вирішення соціально – економічних питань, органи місцевого самоврядування мають бути зацікавлені в  зруйнуванні ринку нелегального обігу алкоголем та тютюном.

Про порушення правил торгівлі алкоголем та тютюном звернення можна надсилати на адресу Головного управління ДФС у Чернівецькій області. Поштова адреса: 58013, м. Чернівці, вул. Героїв Майдану, 200 А.  Електронна пошта: cv.official@sfs.gov.ua

Довідка:

Реєстри виданих, анульованих та призупинених ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами розміщено на офіційному порталі Територіальні органи ДФС у Чернівецькій області за посиланням: http://cv.sfs.gov.ua/reestr-vidanih-licenziy.

 

Від працюючих буковинців  до казни надійшло

понад 1,6 млрд. грн. податку на доходи фізичних осіб

У регіональному представництві фіскальної служби зазначають, у січні – вересні 2018 року грошові накопичення податку на доходи фізичних осіб у зведеному бюджеті складають 1630,7 млн. грн., що на 433,5 млн. грн. більше ніж за аналогічний період минулого року. Якщо виокремити надходження, державний бюджет роботодавці регіону наповнили на 420,3 млн. грн., а до місцевих скарбниць надійшло – 1210,4 млн. грн. податку.

Окрім цього, з початку року казна поповнилася на 16,8 млн. грн. від пасивних доходів вкладників. Зокрема, таких доходів – проценти на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок; проценти на вклад (депозит) у кредитних спілках; інші проценти (у тому числі дисконтні доходи); процентний або дисконтний дохід за іменним ощадним (депозитним) сертифікатом.

Слід відзначити, наразі податок на доходи фізичних осіб складає 63,8 відсотків усіх надходжень до місцевих громад Буковини. Відтак і надалі залишається домінуючим бюджетоутворюючим податком для місцевих громад.

Саме тому у Головному управлінні ДФС у Чернівецькій області наголошують, працюючі мешканці територіальних громад повинні бути зацікавлені в легальній оплаті праці. Адже стан фінансового забезпечення соціально-економічних програм на місцевому рівні найбільше залежить від рівня сплати податку на доходи фізичних осіб.


ФІСКАЛЬНИЙ ЧЕК МОЖНА ПЕРЕВІРИТИ В

«ЕЛЕКТРОННОМУ КАБІНЕТІ»

У Головному управління ДФС у Чернівецькій області наголошують, що фіскальною службою реалізовано електронний сервіс, який дозволяє покупцям товарів (послуг) здійснювати пошук і перегляд фіскального касового чека, який формується як традиційними реєстраторами розрахункових операцій, так і електронним фіскальним чеком, створеним новими РРО. Для цього необхідно зайти на офіційний портал територіальних органів ДФС у Чернівецькій області  чи офіційний портал Державної фіскальної служби України вкладення «Електронний кабінет».

Сервіс знаходиться в відкритій частині електронного кабінету, доступ до якого здійснюється в режимі реального часу (24/7/365) без ідентифікації особи за посиланням: cabinet.sfs.gov.ua/cashregs/check. Для пошуку та перегляду фіскального касового чеку необхідно ввести: фіскальний номер РРО, дату та час видачі чека (для традиційних РРО). 
Пошук електронного чека здійснюється за його фіскальним номером і датою. Якщо ви не знайшли свою електронну чешку в системі, зробіть його фото та надішліть за адресою: infozvit@sfs.gov.ua. ДФС буде вивчено причину, через яку електронний чек не потрапив до системи та вжито відповідних заходів. 

Нагадаємо, що E-Receipt – нова інформаційна система реєстрації та обліку реєстраторів розрахункових операцій, яка передбачатиме тільки реєстрацію пристроїв без подання до контролюючих органів будь-яких паперових документів і не потребуватиме плати за користування нею. Електронний чек генерується, зареєструється в системі ДФС і доповнюється QR-кодом, після чого передаватиметься на пристрій. Інформація про фіскальний номер чека та його QR-код зберігається в e-Receipt і буде доступний для перегляду в електронному кабінеті платника як платником, так і покупцем.

 

БУКОВИНСЬКІ ЛІСОКОРИСТУВАЧІ СПЛАТИЛИ  ДО БЮДЖЕТУ

28,3 МЛН. ГРН. РЕНТНОЇ ПЛАТИ

В Головному управлінні ДФС у Чернівецькій області відзначають, за використання регіональних лісових ресурсів з початку 2018 року до Зведеного бюджету платники сплатили 28,3 млн. грн. рентної плати. У порівнянні з аналогічним періодом минулого року надходження збільшились на 5,5 млн. грн..

Зокрема, за січень – вересень 2018 року територіальні громади від лісогосподарських підприємств області та тимчасових лісокористувачів отримали 16,3 млн. грн. натомість, до державного бюджету надійшло понад 12 млн. грн. «лісового податку» – інформують у відомстві.

Та нагадують, платниками рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів є лісокористувачі – юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи з джерел їх походження з України або виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, фізичні особи (крім фізичних осіб, які мають право безоплатно без видачі спеціального дозволу використовувати лісові ресурси відповідно до лісового законодавства), а також фізичні особи – підприємці, які здійснюють спеціальне використання лісових ресурсів на підставі спеціального дозволу (лісорубного квитка або лісового квитка) або відповідно до умов договору довгострокового тимчасового користування лісами.

 

ДФС БУКОВИНИ: АКТУАЛЬНІ ЗАПИТАННЯ – ВІДПОВІДІ ЩОДО РЕЄСТРАЦІЇ ПОДАТКОВИХ НАКЛАДНИХ

Протягом якого терміну платник податків має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних?

Строки реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) визначено п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

З 03 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 09 листопада 2017 року № 2198-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стабілізації розрахунків на Оптовому ринку електричної енергії України» (далі – Закон № 2198), яким запроваджено, зокрема, зміни в строках реєстрації в ЄРПН податкових накладних та зміни в термінах формування податкового кредиту.

Так, викладено у новій редакції абзац вісімнадцятий п. 201.10 ст. 201 ПКУ, відповідно до якого платник податку має право зареєструвати в ЄРПН податкову накладну та/або розрахунок коригування, складені починаючи з 01 липня 2015 року, в яких загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200 прим.1.3 ст. 200 прим. 1 ПКУ.

Водночас Законом № 2198 надано можливість платникам податку включати до податкового кредиту суми податку, зазначені у податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, протягом 1095 календарних днів з дати їх складення.

Слід зазначити, що згідно з п. 198.6 ст. 198 ПКУ не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними/розрахунками коригування.

При цьому якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати їх складення.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в ЄРПН з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому їх зареєстровано в ЄРПН, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування, у тому числі для платників податків, які застосовують касовий метод.

Таким чином, платник ПДВ за умови дотримання вищезазначених вимог може зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування в ЄРПН, складені починаючи з 01 липня 2015 року протягом 1095 календарних днів з дати їх складання.

Який порядок скорочення та округлення вартісних і кількісних показників податкової накладної?

Згідно із п. 201.2 ст. 201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до п. 4 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 (далі – Порядок № 1307), усі графи податкової накладної, що мають вартісні показники, заповнюються в гривнях з копійками.

Водночас п. 16 Порядку № 1307 передбачено, що графа 7 заповнюється у гривнях з копійками, якщо інше не передбачено чинним законодавством.

Тобто графа 7 податкової накладної повинна містити цифрове значення, що має не більше двох знаків після коми. В окремих випадках, коли ціни (тарифи) затверджено відповідними рішеннями уряду, у графі 7 податкової накладної може зазначатися числове значення з більшою кількістю знаків після коми.

Таким чином, вартісні показники податкової накладної повинні містити не більше двох знаків після коми (крім показника графи 7, якщо для нього інше передбачено чинним законодавством).

При цьому Порядком № 1307 не визначено обмеження щодо кількості знаків, яку можуть містити після коми кількісні показники, що зазначаються у графі 6 податкової накладної, а також правила округлення як вартісних так і кількісних показників, отриманих внаслідок розрахунку.

Необхідною кількістю знаків після коми у кількісному показнику вважається така кількість, якої достатньо для вірного розрахунку вартісного показника у графі 10 податкової накладної та рядків I-IX розділу А податкової накладної.

Розрахунок вартісного показника, у якому внаслідок добутку показників граф 6 та 7 податкової накладної отримується число, у якому кількість знаків після коми перевищує два, вважається вірним, якщо з метою скорочення такої кількості знаків до другого знаку після коми округлення не призводить до збільшення такого знаку на «1» (одиницю).

Чи може платник ПДВ зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних у святковий чи вихідний день, якщо такий день є граничним днем реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування до податкової накладної?

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлений ПКУ термін.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПКУ реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, – до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, – до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача – платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, – протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Відповідно до п. 3 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року
№ 341) зі змінами і доповненнями передбачено, що операційний день триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки ЄРПН, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочій день, такий день вважається операційним днем.

Чи передбачено виправлення помилок в таблиці даних платника податку?

Фахівці Головного управління ДФС у Чернівецькій області зазначають, що відповідно до п. 29 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117 (далі – Порядок), платник податку має право подати до ДФС таблицю даних платника податку (далі – Таблиця) за встановленою формою згідно з додатком 3 до Порядку.

Згідно із п. 32 Порядку Таблиця із поясненнями розглядається комісіями регіонального рівня протягом п’яти робочих днів після дня її отримання. Пунком 33 Порядку визначено, що комісії регіонального рівня приймають рішення про врахування або неврахування Таблиці, яке протягом операційного дня стає доступним платнику податку в електронному кабінеті.

У рішенні про неврахування Таблиці в обов’язковому порядку зазначається причина такого неврахування (п. 34 Порядку). Чинним законодавством не передбачено виправлення помилок у Таблиці даних платника. Однак платник, після прийняття рішення комісіями регіонального рівня про неврахування Таблиці, має право надіслати нову Таблицю з правильними даними.


 

МІСЦЕВІ ГРОМАДИ ЧЕРНІВЕЧЧИНИ ВІД ЛІЦЕНЗУВАННЯ ПРОДАЖУ ПІДАКЦИЗНИХ ТОВАРІВ ОТРИМАЛИ 9,4 МЛН. ГРН.

За інформацією Головного управління ДФС у Чернівецькій області, впродовж січня-вересня 2018 року, за ліцензування оптової(роздрібної) торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами надійшло до місцевих скарбниць Буковини майже 9,4 млн.грн., що склало 107,4 відсотків виконання доведеного індикативного показника.

Станом на 1 жовтня 2018 року усього в області діє 4809 ліцензій на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами по 2258 суб’єктах господарської діяльності.

Упродовж дев’яти місяців 2018 року суб’єкти господарювання області отримали 4140 ліцензій, з них 2361– на право здійснення торгівлі у роздріб алкогольних напоїв та 1779 – тютюнових виробів.

Анульовано за цей період 525 ліцензій, з них у зв’язку з несплатою чергового квартального платежу було призупинено дію 137 ліцензій.

Нагадаємо, що відповідно до ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» плата за ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту), становить 8000 гривень на кожний окремий, зазначений в ліцензії електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), що знаходиться у місці торгівлі; а на території сіл і селищ, за винятком тих, що знаходяться у межах території міст,  500 гривень на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту), на кожний окремий, зазначений у ліцензії електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), що знаходиться у місці торгівлі.

Плата за ліцензію на роздрібну торгівлю сидром та перрі (без додання спирту) становить 780 гривень на кожне місце торгівлі незалежно від його територіального розташування.

Для місць торгівлі, які розташовані за межами території міст обласного підпорядкування і міст Києва та Севастополя на відстані до 50 км та які мають торговельні зали площею понад 500 кв. м, плата за ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту), становить 8000 гривень на кожний окремий, зазначений в ліцензії електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), що знаходиться у місці торгівлі.

У відомстві нагадують, що з 02.07.2018  змінились реквізити бюджетних рахунків для сплати податків, зборів, платежів до державного і місцевих бюджетів, які відкриті на балансі центрального апарату Казначейства (МФО 899998). Граничний термін перехідного періоду функціонування централізованої моделі виконання дохідної частини бюджетів, протягом якого старі рахунки залишалися активними, закінчився 10.09.2018р.

У зв’язку з цим, платникам податків для забезпечення повноти та своєчасності розрахунків з бюджетами при заповнення розрахункових документів на сплату податків, зборів та платежів необхідно зазначати реквізити рахунків, відкритих з 02.07.2018  на балансі центрального апарату Казначейства (МФО 899998).

Інформація про реквізити нових бюджетних рахунків розміщена на офіційному порталі  територіальних органів ДФС у Чернівецькій області  в рубриці «Бюджетні рахунки» (http://cv.sfs.gov.ua/byudjetni-rahunki/).

 

З 1 ЖОВТНЯ ВІДБУЛИСЬ ЗМІНИ ДО ПРАВИЛ РЕЄСТРАЦІЇ ТА ЗАСТОСУВАННЯ РРО

У Головному управлінні ДФС у Чернівецькій області інформують, Міністерство фінансів України наказом від 20.09.2018 р. №773 затвердив зміни до порядку:

реєстрації і застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги);

реєстрації і застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти;

реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій;

опломбування реєстраторів розрахункових операцій.

Крім того, викладено в новій редакції численні форми заяв, довідок і т.д., починаючи з форми № 1-РРО “Заява про реєстрацію реєстратора розрахункових операцій” і Розрахункової книжки до форми № 1-ЦСО “Довідка про опломбування реєстратора розрахункових операцій”.

Найважливішими новаціями є:

спрощення процедур реєстрації РРО та введення їх в експлуатацію;

впровадження при реєстрації і застосуванні РРО обміну інформацією в електронному вигляді;

спрощення вимог щодо ведення КОРО (відміняється необхідність щоденного підклеювання звітних чеків).

Наказ про ці зміни від 20.09.2018 р. № 773 набрав чинності з 1 жовтня, але переважна більшість змін, зокрема нові форми заяв щодо реєстрації та перереєстрації РРО та КОРО, а також щодо відмови застосовувати КОРО, та норми щодо механізму обміну інформацією в електронному вигляді при реєстрації та застосуванні РРО між ДФС та ЦСО, запрацюють лише після набрання чинності наказів Мінфіну щодо затвердження порядків ведення реєстру екземплярів РРО та реєстру ЦСО РРО.

До набрання чинності нових форм заяв у разі прийняття суб’єктом господарювання рішення про те, що у випадках виходу з ладу РРО або відключення електроенергії проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту належного підключення резервного РРО або увімкнення електроенергії, такий суб’єкт господарювання має додати до заяви про реєстрацію РРО копію відповідного рішення, про що зазначити в п. 9 такої заяви. Наразі зареєстровані журнали використання РРО, КОРО та РК за «старою формою» можуть використовуватись суб’єктами господарювання до скасування їх реєстрації або закінчення.